ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Виховання моральних цінностей на уроках « Я у світі»

123

Наше суспільство має потребу в підготовці освічених людей, що володіють не тільки знаннями, уміннями і навичками, а й сформованими морально-ціннісними рисами особистості громадянина і патріота. Сама по собі освіта не гарантує високого рівня моральної вихованості, бо вихованість – це якість особистості, що визначає в повсякденній поведінці людини його ставлення до інших людей на основі поваги і доброзичливості до кожної людини.

У короткому словнику по філософії поняття «моральність» прирівнюється до поняття «мораль». «Мораль» (латин. Moreos – вдачі) – норми принципи правила поведінки людей, почуття, судження в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один до одного і суспільним цілим». У Ожегова С.І. ми читаємо: «Моральність – це внутрішні духовні якості, якими керується людина, етичні норми, правила поведінки, що визначаються цими якостями».

Діти молодшого віку не завжди усвідомлюють важливість і необхідність дотримання визнаних у суспільстві норм і правил поведінки. Саме педагоги в процесі повсякденного життя і діяльності підводять дітей до розуміння норм і правил поведінки

Ще В.А.Сухомлинський говорив про те, що необхідно займатися моральним вихованням дитини, вчити «вмінню відчувати людину». Він вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини – лише за умови яскравої наочності, очевидності морального сенсу того, що він бачить, робить, спостерігає».

Самі моральні знання мають не менше значення для загального розвитку школярів, ніж знання з конкретних навчальних предметів.

Важливим елементом формування культури особистості В.О.Сухомлинський вважає засвоєння вимог, правил, норм поведінки, в яких розкривається «азбука моральної культури».

1.Ти живеш серед людей. Кожний твій вчинок, кожне твоє бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Всі блага і радість життя створюються працею, своєю працьовитістю ти примножуєш честь сім`ї, роду і створюєш своє ім`я.

4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Безпосередність породжує байдужість, байдужість породжує самолюбство, а самолюбство – джерело жорстокості.

5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Найбільше зло – відступництво, зрада високих ідеалів

Добро і зло – основні поняття моральності. Вони відомі всім із раннього дитинства, коли дитина пізнає, що таке «добре» і що «погано» на основі казок, де добро завжди перемагає зло.

У стосунках між дітьми виникають і негативні риси: заздрість, злість, хитрість, злорадість, несправедливість. Адже діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на негативних.

У молодшому шкільному віці діти можуть одну і ту ж людину сьогодні вважати недоброю, злою, а завтра – доброю, залежно від її конкретних дій. Саме педагогу необхідно акцентувати увагу на розумінні можливої моральної поведінки, на ставленні дитини до доброго і недоброго, на формування правильних моральних оцінок. Уміти бачити та виділяти в будь-якій діяльності школярів моральність, пов’язану з характером їхніх стосунківз іншими людьми.

Саме тому і завданнями предмету «Я у світі» є:

· сприяти формуванню в дітей самосвідомості, самооцінки і почуття власної гідності як основи становлення гармонійно розвиненої особистості;

· розширювати, поглиблювати, систематизувати знання дітей про моральні норми і правила культурної поведінки;

· поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в суспільстві, основні моральні норми, цінності українського суспільства та людства, правила етикету і культури поведінки;

· формувати практичні вміння і навички культурної поведінки, дбайливого ставлення до оточуючих та природи;

· розвивати вміння справедливо оцінювати свої та чужі вчинки;

· узагальнювати та накопичувати досвід моральної поведінки;

· формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства;

· стимулювати пізнавальний інтерес учнів до основ моральної культури.

Курс «Я у світі» як передбачає певні особливості організацій навчально-виховного процесу в початковихкласах. Молодші школярі емоційно вразливі. У них переважає конкретно-образне мислення та нестійка увага. Формами роботи з дітьми на уроках повинні бути: тематичне малювання, рольові та імітаційні ігри, обговорення казок, оповідань, фільмів, бесіди, тестування, розв’язання ситуацій, розвивальні вправи.

Зміст занять передбачає активне підведення учня до пізнання самого себе, усвідомлення ним своїх позитивних рис характеру, до пізнання інших людей і орієнтування у звичайних життєвих ситуаціях; спрямування учнів на досягнення успіху, виховання любові до держави, поваги до сім’ї.

Зміст підручника «Я у світі» надає вчителю матеріал для проведення виховної роботи на уроках та формує свідомість учнів, їх уявлення про найпростіші норми моралі.

Особливе значення в змісті відведено таким темам:

· Вияви характеру (чесність, доброта, щедрість, працьовитість).

· Людські чесноти (ввічливість, милосердя, доброзичливість, поступливість, наполегливість, відповідальність)

На уроках можуть виникати і створюватись різні за значенням і змістом ситуації, що можуть вирішувати конкретні виховні задачі. Особливо велике виховне значення має ситуація успіху, яка викликає радість навчання, бажання працювати.

На організацію уроку, підвищення його виховної ефективності впливають ігри та ігрові прийоми. Гра організовує, привчає учнів до порядку, підвищує активність, увагу і спостережливість. Під час гри дитина переборює невпевненість, відкриває в собі нові сили, творчі можливості. У всіх ігрових ситуаціях обов’язковою умовою для їх виховного значення є прояв старанності, пильності, чесності, скромності, товариської взаємодопомоги.

В умовах ігрових відносин дитина добровільно засвоює нормативну поведінку. В іграх, більш ніж де-небудь, потрібно від дитини вміння дотримуватись правил.

Порушення правил діти з особливою гостротою помічають і висловлюють свій осуд порушнику. Якщо дитина не підкориться думці більшості, то йому доведеться вислухати багато неприємних слів, а може, і вийти з гри. Так дитина вчиться зважати на інших, отримує уроки справедливості, чесності, правдивості. Гра вимагає від її учасників вміння діяти за правилами.

Про ефективність морального виховання учнів свідчить те, наскільки добре діти знають і вміють виконувати правила поведінки:

· наскільки цінними для них вважається доброта, чуйність, справедливість, ввічливість;

· чи вміють діти поступатися один одному, піклуватися про інших;

· як вміють виконувати свої обіцянки;

· наскільки сміливо й рішуче виступають проти недоліків, несправедливості і грубості.

2.2.Виховний потенціал творів В.О.Сухомлинського

Великі можливості для реалізації виховного спрямування курсу «Я у світі» дає міжпредметний зв’язок з літературним читанням. Зокрема, варто використовувати величезний виховний потенціал літературних творів для дітей В.О.Сухомлинського, які допомагають сформувати й розвинути у молодших школярів такі ціннісні орієнтири, як: морально-етичні (духовні) цінності; гуманістичні почуття; родинні (сімейні) цінності; естетичні почуття, бережливе ставлення до довкілля, природи.

«Утвердити в кожній дитині доброту, сердечність, чуйність до всього живого й красивого, – писав В.Сухомлинський, – елементарна азбучна істина шкільного виховання, з цієї істини починається школа».

[В.О.Сухомлинський в роздумах сучасних педагогів. [Електронний ресурс]. – Методичний портал: Режим доступу : http:// dspace.luguniv.edu.ua›jspui/bitstream ]

Педагогічно-літературна спадщина В.О.Сухомлинського багата і різноманітна. Через оповідання, казки, притчі, легенди, написані у зрозумілому для дітей викладі, В.О.Сухомлинський формує ціннісні орієнтири та настанови, вчить розуміти складність і красу людського буття. Твори видатного педагога допомагають школярам комфортно входити у світ людських стосунків, закладають основи самопізнання, потреби саморозвитку, самореалізації особистості.

У дітей молодшого шкільного віку досвід міжособистісних стосунків обмежений вузьким колом зв’язків з навколишнім світом. Читання художніх творів В.Сухомлинського, у яких розкривається внутрішній світ переживань, думок, мрій людини, розширює життєвий досвід дітей, сприяє усвідомленню ними цінностей, норм поведінки, які підтримуються суспільством. Це зміцнює природне бажання дитини ставати кращою, дозволяє їй зрозуміти внутрішній світ інших людей

[Сухомлинський В.О. – видатний український педагог // Початкова школа –2000. –No 9. – С.3 ;3]

У своїх творах В.Сухомлинський окреслив гуманістичний ідеал людини, що живе в гармонії з природою, сім’єю, іншими людьми, суспільством, самою собою. Тому твори Сухомлинського доцільно використовувати на уроках при опрацюванні усіх розділів програми: «Людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ».

Для успішного опрацювання творів Сухомлинського на уроках «Я у світі» варто використовувати широку палітру сучасних методів та прийомів: «Спрямоване читання (слухання)», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», метод «Прес», метод РОФТ, прийом «Добре –погано», «Ґронування», «Семантична карта», «Сенкан», ігрові методи та ін.

Однією із стрижневих складових формування вихованості учнів є розвиток їхньої моральної свідомості, тобто норм поведінки, що регулюють ставлення дітей один до одного, до суспільства. А, отже, цей процес має базуватися на основі загальнолюдських цінностей: правди, добра, свободи, дружби, чесності, справедливості, відповідальності, совісті, людської гідності.

[Омельчук В. Психологічні аспекти педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського // Початкова школа. –2004. – С. 41 –44. ]

Молодший шкільний вік – це вік формування почуттів і моральної поведінки. «Утвердити в кожній дитині доброту, сердечність, чуйність до всього живого й красивого, - писав В.Сухомлинський, - елементарна азбучна істина шкільного виховання, з цієї істини починається школа. Справжнє виховання полягає у тому, щоб моральний ідеал добра, правди, честі, духовної краси жив у кожному юному серці, утверджувався в активній діяльності як невід’ємна частина власного єства, власної думки, почуттів, намірів». [Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям //Наукова праця. – К.: Радянська школа, 1977. 192с.; 192 ]

123