 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Розвиток інтелектуально-творчих умінь учнів на уроках « Я у світі»
У початкових класах дітям найбільше потрібен добрий загальний розвиток, їхня психіка повинна розвиватись різнобічно. У перші шкільні роки дитина повинна діставати якомога більше різних вражень, випробувати свої здібності у різноманітних видах діяльності. А справа вчителя – уміло керувати цим процесом, уміло підмічати, коли з’являється вогник допитливості, зацікавленості. Щоб інтерес не згасав, потрібно вчасно «підкидати» нові враження, давати поштовх для нового бачення предмета Останнім часом поширилася концепція розвитку особистості під впливом усвідомлення нею потреби бути особливістю. Чим ширші і змістовніш і діяльність і взаємини з навколишнім, тим швидше і виразніше виявляються нахили, мотиви, воля школяра. Поступово в розвиток включаються моральні й естетичні стимули, які впливають на освоєння, переробку дитиною змісту життя. І в цьому процесі навчання і виховання можуть відігравати визначальну роль у розвитку дітей, хоча, безумовно, розвиток дитини залежить і від природних можливостей. Отже, «людина існує, розвивається, формується у взаємодії із середовищем та іншими людьми. Завдяки цій взаємодії, уродженим здібностям і власній активності вона стає особистістю.» [Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підруч / О. Я Савченко – К.: Грамота, -2012,-504 с.; 325] Школа – це життєвий простір дитини. Тут вона живе і готується до дорослого життя. І тому навчально-виховний процес мав бути спрямований, перш за все, на формування таких умінь, які допоможуть дитині успішно опанувати всі навчальні дисципліни та досягти успіху у соціумі. Такими вміннями є інтелектуально-творчі. Це здатність (аналіз, синтез, порівняння, аналогія, класифікація і систематизація понять і фактів), встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, застосовуючи систематизовані знання зі шкільних дисциплін у процесі творення власних продуктів пізнавальної діяльності. До інтелектуально-творчих умінь відносяться такі уміння: уміння визначати, аналізувати, порівнювати, синтезувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, конкретизувати, систематизувати, класифікувати, доводити, обґрунтовувати, узагальнювати, будувати правильні умовиводи на основі фактів; фантазувати. Педагог повинен створити таку атмосферу на уроці, в якій учням буде цікаво, вони бажатимуть працювати, пізнавати нове та творити. Навчання має набути творчого характеру, тобто бути організованим з урахуванням таких складових творчої діяльності школярів, як самостійне перенесення знань, навичок умінь у нові ситуації; бачення нових проблем у стандартних умовах, нової функції знайомого об’єкта; вміння бачити альтернативне розв’язування, комбінувати відомі способи вирішення проблеми, шукати оригінальні способи її розв’язання. З цією метою важливо пропонувати учням такі завдання, які потребують інтенсивного розмірковування, що сприятиме активному розвитку творчого мислення та інтелектуально-творчих вмінь.Використання на уроках інформаційно-насичених матеріалів, цікавих завдань розвивального і творчого характеру підвищить пізнавальний інтерес, допитливість, спостережливість, бажання вчитися та створювати щось нове, своє власне. Цілеспрямоване і систематичне використання на уроках предмета «Я у світі» завдань розвивального характеру навчає школярів активно і творчо мислити, формує соціальну і життєву компетентності, позитивно впливає на особистісний розвиток учня, робить процес навчання цікавим і радісним.
Висновок Методика викладанняосвітньої галузі «Суспільствознавство» вивчає процес навчання дисципліни « Я у світі» у початковій школі; розробляє удосконалення процесу навчання, його організацію, основні фактори, напрямки сучасних педтехнологій.Методика вивчення освітньої галузі «Суспільствознавство» - відносно нова у педагогічній науці. Її розвиток обумовлений введенням у навчальний план початкової школи навчальної дисципліни «Я у світі», як суспільствознавчої складової, сьогодні самостійної освітньої галузі відповідно нового державного стандарту. Цілі змісту курсу освітньої галузі «Суспільствознавство» визначаються його метою. Мета прописана у Державному стандарті початкової загальної освіти: особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок та соціалізація особистості молодшого школяра в українському суспільстві. [Методика навчання освітньої галузі «Суспільствознавство» як педагогічна наука та навчальна дисципліна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/5461518/] Сучасне навчання має перейти від механічного перенесення знань від вчителя до учня до вирішення проблемно-пошукових питань, розв’язування прогностичних задач. Важливого значення слід надавати стимулюванню індивідуальної активності учнів. Варто втілювати у навчальний процес елементи особистісно-орієнтовного навчання, які в даному випадку сприятимуть і розкриттю креативної особистості, яку потребує суспільство на даному етапі розвитку. Значну роль слід виділити для дослідницької діяльності учнів на уроках курсу, адже на відміну від пізнавальної діяльності вона передбачає отримання нових знань, яких раніше дитина не мала. Традиційне навчання має змінюватися новими педагогічними формами роботи, в яких центром буде учень, що має оволодівати знаннями, а не сприймати навчальний матеріал, який подано в оброблено-готовому вигляді. Зміст предмету має засвоюватися свідомо, тому уроки повинні носити атмосферу довіри, взаємоповаги, взаєморозуміння, що веде до самовдосконалення як учнів так і вчителя. Учні мають навчитися робити висновки і знаходити шляхи розв’язання поставленого питання.
|
