МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Особливості проведення очної ставки.

Особливості тактики допитів підозрюваних (обвинувачених) тісно переплітаються зі специфікою тактики проведення очних ставок між ними. Багатоепізодність справ кримінальних проваджень, тривалість злочинної діяльності та наявність численних протиріч та істотних розбіжностей обумовлюють важливе тактичне значення очних ставок (ст. 224 ч. 9 КПК України):

Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.

Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставленні запитання. Особи, які беруть учать у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.

Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.

Очна ставка є складною і конфліктною слідчою дією, у якій слідчий з метою встановлення істини у справі нерідко застосовує загострення обстановки.

Слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності. Суперечності, які є в показаннях раніше допитаних осіб, повинні бути істотними.

Метоюпроведення очної ставки є не усунення цих суперечностей, а перевірка правдивості раніше одержаних показань. Вона може проводитись між будь-якими особами, які займають як однакове, так і різне процесуальне становище (між свідком і підозрюваним, між підозрюваними, між потерпілим і обвинуваченим та ін).

Вивчення справ кримінальних проваджень та оперативних матеріалів вказує на низьку ефективність очних ставок: близько 31% були безрезультатними або мали негативні наслідки, що ускладнило проведення досудового слідства. Вказане пояснюється тим, що проведення очних ставок має певні тактичні особливості. Це зумовлено розширеним складом її учасників, ускладненим інформаційним обміном, сильним психологічним впливом злочинців на свідків (потерпілих) та підвищеним ступенем тактичного ризику.

Планування очної ставки переслідує таку загальну мету – створення психологічного впливу на несумлінного учасника, зміцнення вольових якостей і позиції сумлінного допитуваного, перевірка правдивості показань учасників та одержання нових доказів.

Підготовка до очної ставки передбачає проведення таких організаційно-підготовчих заходів:

· вивчення матеріалів справи кримінального провадження;

· аналіз і оцінка зібраної інформації та слідчої ситуації, що склалася;

· визначення осіб між якими буде проведена очна ставка та черговості їх допиту;

· встановлення взаємовідносин між допитуваними;

· визначення черговості проведення очних ставок (якщо кілька підозрюваних);

· з’ясування питань, які необхідно поставити, та суперечностей, які необхідно усунути;

· визначення тактичних прийомів (комбінацій), які доцільно застосувати;

· прийняття рішення про проведення очної ставки;

· планування та визначення часу проведення очної ставки;

· визначення та підготовка науково-технічних засобів;

· добір учасників для проведення очної ставки.

Неналежна підготовка до проведення очної ставки тісно пов’язана з ризиком можливої зміни правдивих показань сумлінного учасника, відмови від дачі показань або розголошення даних досудового слідства. Невиправдане зволікання з провадженням очної ставки може призвести до того, що вона втратить фактор раптовості, який сприяє успішному досягненні мети.

На початку очної ставки встановлюється, чи знають особи, що викликані на очну ставку, один одного і у яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі – за дачу завідомо неправдивих показань (ст.ст. 385, 384 КК України).

Викликаним на очну ставку особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини справи, для з’ясування яких призначена очна ставка. Першими допитуються сумлінні учасники даної слідчої дії. Після цього слідчий ставить запитання. Особи, викликані на очну ставку, з дозволу слідчого можуть ставити запитання одна одній.

Несумлінного учасника доцільно допитувати першим у таких випадках:

1) коли слідчий вважає, що сумлінний учасник, почувши неправду, більш повно і аргументовано обґрунтує свою позицію;

2) коли показання несумлінного учасника можуть настільки обурити іншого допитуваного, що він повідомить слідству нові дані;

3) коли несумлінний учасник просить про це, маючи за мету схилити до зміни показань на свою користь, а слідчий впевнений у противному і має намір використати ситуацію для одержання правдивих відомостей.

Не доцільно проводити очну ставку:

§ між особами, які дають завідомо неправдиві показання;

§ між обвинуваченими, які частково визнають свою вину і схильні до зміни показань або негативно впливати на інших учасників;

§ між особами, із яких той, хто дає правдиві показання, перебуває у матеріальній, родинній або іншій залежності від іншого учасника;

§ коли один із учасників очної ставки відмовляється давати показання у присутності іншої особи .

При проведенні очних ставок між підозрюваними (обвинуваченими) застосовуються усі тактичні прийоми, що використовуються під час допитів. Але існують і інші, які доцільно застосовувати лише у проведенні очних ставок. Так, до таких тактичних прийомівможна віднести такі:

1) проведення перед очними ставками інших слідчих дій (впізнання, обшуків, відтворення обстановки і обставин події) з метою впливу на стійкі негативні позиції злочинців;

2) повідомлення свідків, потерпілих та підозрюваних, які дають правдиві показання, про можливі труднощі психологічного характеру (залякування, шантажування, компрометація), що можуть виникнути під час проведення очної ставки, та надати рекомендації, які дозволять запобігти негативному впливу;

3) залучення до проведення очних ставок допоміжних осіб (слідчих, працівників оперативних підрозділів) з метою запобігання негативному впливу учасників один на одного, а також передачі певної інформації;

4) розташування допитуваних таким чином, щоб запобігти невербальному спілкуванню (спиною до спини, допит через ширму тощо);

5) проведення серії очних ставок “за наростаючою силою” з особами, які дають правдиві показання;

6) втягнення допитуваних у суперечку з метою виявлення нових обставин, що мають значення для справи;

7) проведення очних ставок спочатку між особами, які виконували другорядні функції під час учинення КП;

8) надання дозволу підозрюваним (обвинуваченим) та їх захисникам ставити запитання особам, які дають правдиві показання, лише по закінченню очних ставок та інші.

З метою найбільш ефективного та якісного проведення очних ставок доцільно також використовувати такі тактичні рекомендації:

1. Необхідно визначати послідовність допитів, яка повинна зважуватись на користь осіб, чиї показання підтверджуються іншими матеріалами справи і є достовірними.

2. Проводити очні стави у прискореному темпі, що психологічно впливає на злочинців та зменшує можливості протидії. Окрім того, доцільно змінювати темп даної слідчої дії в залежності від слідчої ситуації, що склалася під час розслідування. Це безумовно підсилює вплив показань іншої сторони.

3. Під час очної ставки необхідно уважно спостерігати за поведінкою допитуваних з метою фіксації їх реакції на запитання, запобігання можливій змові між ними або негативному психологічному впливу одного з них на іншого. Якщо дана слідча дія вийшла з під контролю слідчого, то її необхідно негайно зупинити або перервати.

4. Недоцільно проводити очні ставки між співучасниками на первісному етапі досудового розслідування, а протиріччя в їх показаннях необхідно усувати іншими способами (відтворення магнітофонного або відеозапису, пред’явлення фрагментів протоколів допиту тощо). Це обумовлено тим, злочинці можуть, скориставшись навіть короткочасним контактом, обрати загальну лінію поведінки.

5. Постановка запитань один одному доцільна лише у тих випадках, коли під час очної ставки виникають нові протиріччя між підозрюваними (обвинуваченими). Їх вирішення може призвести до отримання нових важливих доказів, що мають суттєве значення для справи.

Отже, тактика проведення очних ставок багато у чому залежить від слідчої ситуації, що склалася на певному етапі досудового розслідування. Тому залежно від цих обставин змінюються і тактичні особливості цієї слідчої дії.

Приклад: Так, під час викриття організованої злочинної групи, лідером якої був Ч., були затримані чотири її члени. Ч. не знав – якою доказовою базою володіє слідчий, хто є свідками злочинної діяльності групи і яку позицію обрали затримані її члени. Адвокати клопотали про проведення очних ставок між членами групи та свідками, але слідчий їх не задовольняв. Тому Ч. використав допомогу прокурора, який був на грошовому утриманні злочинної групи. Прокурор, виконуючи доручення лідера групи, дав слідчому вказівку провести очні ставки між затриманими членами групи та свідками. Оскільки вказівки прокурора є обов’язковими для слідчих, такі слідчі дії були проведені. Після очних ставок усі затримані члени злочинної групи відмовилися від раніше даних показань, а показання свідків стали неповними.

В даному випадку очні ставки необхідно проводити у прискореному темпі, по завершенні яких кожна з допитаних сторін дотримується раніше даних показань. Тривале проведення очних ставок веде до розшифровки наявної доказової бази і сприяє передачі одним з її учасників іншим щодо поведінки на досудовому слідстві.

Висновки: Очна ставка є однією з найскладніших слідчих дій. Якісне та ефективне проведення цієї слідчої дії вимагає ретельної підготовки, чіткої організації та використання низки тактичних прийомів й комбінацій, що дозволить одержати правдиві показання та довести причетність певних осіб до злочинної діяльності.

М.В. Салтевський зазначає, що тактично грамотно проведена очна ставка, навіть якщо в її ході і не вдалося подолати істотних суперечностей в показаннях, повинна справити на несумлінного учасника психологічний вплив, розхитати його установку на неправду, допомогти слідчому перевірити правдивість показань учасників, глибше вивчити їх психологічні якості, намітити нові шляхи вирішення спірних питань.





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.