 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Природні надзвичайні ситуації
Надзвичайні ситуації природного характеру є прямим наслідком особливо небезпечних явищ, під якими розуміють будь-які зміни оточуючого середовища, котрі загрожують життю людини, різко ускладнюють його господарську та іншу діяльність. За ступенем небезпеки вони поділяються на чотири категорії: 1. Екстремальні природні явища – відхилення від середніх багаторічних показників закономірного вияву природних процесів типових для даної території. 2. Стихійні природні явища, що знищують матеріальні цінності, які створені людьми та загрожують життю та здоров’ю населення. 3. Стихійні лиха і непередбачені процеси, що супроводжуються руйнівними діями щодо самої природи, знищенням матеріальних цінностей та загибелі людей. 4. Природні катастрофи і стихійні процеси особливо руйнівної сили, що розповсюджуються на велику територію та призводять до масової загибелі людей, тваринного і рослинного світу. За походженням розрізняють природні, антропогенні, біогенні та техногенні особливо небезпечні явища: за часом розвитку – раптові, короткоперіодичні, багаторічні та вікові. Відомо понад 30 видів природно особливо небезпечних явищ, які об’єднаються у такі групи: 1.Літосферні – землетруси, виверження вулканів, гірські обвали, викиди гірських порід, карст та термокарст, ерозія ґрунтів, підземне обмерзання тощо. 2. Гідросферні – цунамі, повені, льодові затори, ожеледиця, обмерзання суден та гідротехнічних споруд. 3.Топологічні – пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі: зсуви, селі, підтоплення, снігові лавини. 4.Атмосферні – бурі, смерчі, урагани, грози, зливи та снігопади, град, ожеледь, посухи, пожежі, заморозки, екстремальне низькі температури, обмерзання високих споруд та літальних апаратів. Більшість особливо небезпечних явищ взаємозв’язана та обумовлена фізичними законами розвитку Землі. Деякі з них розвиваються локально, інші охоплюють великі регіони, окремі держави та материки. Інколи вони поширюються по всій земній кулі, набуваючи глобального характеру. Частина особливо небезпечних явищ може несподівано активізуватися під впливом господарської діяльності людини, наприклад, при вирубці лісу, будівництві великих інженерних споруд тощо. Одночасний розвиток всієї сукупності таких явищ малоімовірний, проте виникнення одного небезпечного процесу може викликати серію інших, навіть більш небезпечних. Велику небезпеку для людства в екологічному значенні становлять стихійні лиха та катастрофи. Лише за останні два десятиріччя вони призвели до загибелі 3 млн. чоловік, а загальна вартість збитків досягла 100 млрд. доларів. Слід також зазначити, що останнім часом виявляється чітко виражена тенденція до збільшення повторюваності природних катастроф. При цьому число жертв у кожне наступне десятиріччя зростає приблизно на порядок. Для України характерні практично всі види стихійних явищ. Великий видобуток корисних копалин, інтенсивне використання земельних, лісових, водних, енергетичних ресурсів, подальший розвиток зрошення і осушення земель, прокладання інженерних комунікацій, (автомобільних доріг і залізничних колій ), ліній електропередач зв’язку, будівництво великих комплексів призводять до порушення природного балансу. Все це сприяє активізації і посиленню стихійних явищ. Незалежно від джерела зародження стихійні явища характеризуються значною потужністю і різною тривалістю – від декількох хвилин (снігові лавини) до декількох годин (селі), днів (зсуви) і місяців (повені). Не зважаючи на істотні різниці, всі стихійні явища, що виникають в природі, підпорядковуються загальним закономірностям. По-перше, для кожного виду може бути встановлена специфічна пристосованість у просторі. По-друге, стихійним лихам властива визначена повторюваність (чим більша інтенсивність лиха, тим воно менше повторюється з тією силою). По-третє, з більшою чи меншою надійністю може бути установлена залежність руйнівного ефекту стихійних лих від розмаху, тривалості і інтенсивності геологічних і гідрометеорологічних процесів. Отже, попри несподіваності того чи іншого виду стихійного явища, його можливе виникнення може бути передбачено.
|
