ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Виховне спрямування змісту предмета «Я у світі»

12 3

План

Вступ

1. Єдність освітньої, виховної та розвивальної функцій курсу «Суспільствознавство».

2. Виховне спрямування змісту предмета «Я у світі»

2.1. Виховання моральних цінностей на уроках « Я у світі»

2.2. Виховний потенціал творів В.О.Сухомлинського

3. Розвиток інтелектуально-творчих умінь учнів на уроках « Я у світі»

Висновок.

Вступ

Людське суспільство –дуже складна і водночас цілісна система. Воно є об'єктом вивчення багатьох суспільних наук: філософії, історії, політології, економіки, культурології, соціології, психології тощо. Але кожна з цих наук спеціалізується на вивченні окремих сторін суспільства і його розвитку, що не дає повного уявлення про нього у всьому його різноманітті. Тому з'явилася потреба в науці, яка б опрацювала накопичився матеріал і представила суспільство в його розвитку цілісно й об'ємно. У відповідності з вимогою часу у другій половині XIX ст. з'являється нова самостійна наука – суспільствознавство, яка комплексно підійшла до вивчення суспільства.

Але як навчальна дисципліна суспільствознавство в школі з'явилося тільки в 20-х роках XX ст. Її становлення було обумовлено потребами часу, тенденціями розвитку школи попереднього періоду.

Сам термін «суспільствознавство» визначається як сукупність знань суспільства про самого себе. Однак сьогодні термін «суспільствознавство» вважається більш точним при визначенні:

1) освітня галузь, в яку входять суспільні дисципліни;

2) окрема самостійна навчальна дисципліна.

А «суспільствознавство» з іменника перетворилося в прикметник: суспільнознавчий характер, суспільствознавча освіта, суспільствознавчі курси і т. д.

Суспільствознавчі дисципліни вивчаються з опорою на історичні знання. А історія, в свою чергу, використовує поняття, що формуються у суспільствознавчих дисциплінах. Вони взаємопов'язані, але не замінюють і не дублюють один одного, а мають самостійну цінність.

На рубежі ХХ-XXI ст. суспільствознавчі дисципліни з'явилися і в початковій школі. У чинному стандарті загальної освіти вони прописані поряд з іншими навчальними дисциплінами. Більш того, «його (суспільствознавства) вивчення стає безперервним протягом усієї шкільної освіти».

Суспільствознавство стало рівноцінною навчальною дисципліною по відношенню до інших і займає особливе місце в системі загальної освіти, виконуючи своїми засобами ті завдання, які не в змозі виконати жоден інший шкільний предмет.

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі». [Суспільствознавство як предмет початкового навчання в школі у різні історичні епохи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bahmat.at.ua/SUSPILSTVOZN/dovidk.material_1.pdf]

Основною ідеєю навчального предмету «Я у світі» є визнання людини як найвищої цінності на Землі, окреслення найбільш перспективних шляхів формування особистості, яка поєднує в собі патріотизм і любов до своєї Вітчизни, стверджує демократичні цінності громадянського суспільства.

1.Єдність освітньої, виховної та розвивальної функцій курсу «Суспільствознавство»

Процес навчання освітньої галузі «Суспільствознавство» як складова частина загального процесу навчання та виховання всебічно розвиненої особистості, що відповідає потребам сучасного суспільства, повинен забезпечити виконання начальних завдань реалізацією трьох функцій: освітньої, розвиваючої та виховної. [Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід: Дидакт. аспект. - Х.: Скорпіон, 2000. - 120 с.; 15]

Виділення даних функцій процесу навчання проведене умовно, оскільки грані між процесами освіти, виховання і розвитку особи відносні, і деякі їх аспекти є загальними.

Освітня функція курсу припускає засвоєння особою наукових знань, формування системи спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Спеціальні уміння і навички — це специфічні для певного навчального предмета і галузі науки практичні уміння й навички. В даному випадку - це суспільствознавчі уміння і навички. Крім спеціальних умінь і навичок у процесі навчання учні оволодівають загально-навчальнимиуміннями і навичками, які мають відношення до всіх предметів.

[Функції процесу навчання.[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/15780503/pedagogika/funktsiyi_protsesu_navchannya ] Суспільствознавство – це багатогранна галузь, яка включає в себе відомості із багатьох наук. Тому знання, уміння і навички, отримані на уроках «Я у світі», будуть набагато ширші, ніж з інших предметів та інтегровані.

Але найбільш значимою ціллю курсу є виховне навантаження, адже головним завданням сучасної школи є виховання особистості нового формату.

Уроки «Я у світі» охоплюють такі теми, як: «Людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина у світі». Це сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів «Я – сім’я – школа – рідний край – Україна – світ»; розкриває взаємодію у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей із природним оточенням, набуття досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.

Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу. Він враховує наступно-перспективні зв’язки між довкіллям і основною ланкою школи.

Метою предмета є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору . [ Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. Я у світі. http://www.mon.gov.ua/images/files/navchalni_programu/2012/ukr/07_ya_u_sv.pdf ]

Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

· формування життєвих, соціальних, громадянських компетентностей молодших школярів у їх ставленні до природи, суспільства, інших людей і самих себе, а також найважливіших людських якостей, необхідних у власному житті, в різних сферах діяльності й співіснуванні з іншими живими істотами;

· виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів етносоціального й соціально-культурного середовища, здатної розуміти значення життя як найвищої цінності; усвідомлювати переваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства;

· оволодіння способами діяльності і моделями поведінки, які відповідають чинному законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

· розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми;

· формування основ споживчої культури, вміння самостійно прийняти рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

· випробування соціальних ролей, де можна виявити навички соціально бажаної поведінки як громадянина, члена громади, дитячого колективу, як споживача, як учасника соціальних, культурних, природозахисних акцій тощо.

Програмою курсу «Я у світі» визначено, що у дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливого значення надається зв’язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень − цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це сприятиме пізнанню самими учням свого довкілля і самовизначенню у ньому, дасть можливість формувати у них елементарні навички дослідницької роботи, співпраці з іншим людьми і виробляти зацікавлене практичне ставлення до пізнаваних об’єктів.

[Формуємо громадянську компетентність молодшого школяра. Дидактико-методичний посібник з навчального предмету «Я у світі» 4 клас. Робота творчої групи вчителів початкових класів шкіл м. Сміли (кер. Бабіченко Н.Ю.). – Сміла. – 2014. – 212 с.; 123]

Формування й розвиток моральності, вихованості, ціннісних орієнтирів у дітей є з ряду найважливіших завдань, які реалізовуються в курсі «Я у світі». Ціннісні орієнтири молодших школярів формуються й утверджуються як ставлення їх до оточуючого середовища, до предметного світу, а головне –до світу людського і до самих себе в цьому світі.

Успішне вирішення виховних завдань предмета «Я у світі» можливе в умовах активного використання міжпредметних зв’язків. Про це в пояснювальній записці до програми зазначено: «курс об’єктивно є міжпредметним...Він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов’язаний із системою знань, передбачених іншими предметами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність і перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів».

Розвивальний аспект предмета полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, розвитку загальнонавчальних (організаційних, загальномовленнєвих, контрольно-оцінних) умінь; оволодіння узагальненими способами дій; моделювання культурних стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиткові активного пізнавального ставлення до природного та соціального середовища; пізнанні школярами своїх можливостей. Він інтегрує даний предмет із предметами початкової школи, дозволяє вчителеві по-новому підійти до викладання матеріалу, підібравши різні форми та методи роботи, види уроків, адже курс об’єктивно є міжпредметним.

[Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013, - с. 204-211; 205-206 ]

Визначення змістового наповнення інтегрованого курсу „Я у світі” вимагало розв’язання загальної проблеми конструювання змісту початкової ланки освіти, взаємозв’язків його елементів, що дало змогу запобігти дублюванню матеріалу, орієнтуватися на перспективи навчання, виховання й розвиток молодших школярів.

У процесі конкретизації зміст зазначених тем орієнтовано на розвиток особистості кожної дитини, що передбачає:

· включення її в активну пізнавальну діяльність, оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо;

· застосування практичних методів навчання, що в навчальному процесі створюють умови, за яких дитина виступає суб’єктом соціальної практики;

· використання набутих дитиною знань про способи громадянської активності у знайомих, змінених, нових педагогічних ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності;

· створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянських якостей.

[ Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. Я у світі. http://www.mon.gov.ua/images/files/navchalni_programu/2012/ukr/07_ya_u_sv.pdf ]

Виховне спрямування змісту предмета «Я у світі»

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національності, особистісних взаємин, особистих рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної,художньо-естетичної, правової, трудової,екологічної культури.

Виховати людину - громадянина, якій притаманні всі громадянські чесноти, а саме: порядність, доброта, працелюбність, людяність, відповідальність, вимогливість та інші позитивні риси характеру – завжди в українців було справою честі.

Найважливішим виховноюціллю змісту курсу «Суспільствознавство» , який у початковій школі реалізований предметом «Я у світі», є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного „Я”, віри у свої сили, талант, здібності; вихованні гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Сучасний зміст виховання в Україні – це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

Ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості,працелюбності, справедливості,гідності, милосердя, толерантності, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим,обов’язковості, добросовісності, ввічливості; вміння працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення.

Ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання у таких ознаках: усвідомленні функції природи в житті людини, почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності гармонійно спілкуватися з природою, поводитися компетентно, екологічно безпечно.

Ставлення до себе передбачає вміння цінувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей активної життєвої позиції.

Ставлення до суспільства і держави виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості.

Патріотизм виявляється в любові до свого народу, повазі до українських звичаїв і обрядів, відчутті своєї належності до України, досконалому володінні українською мовою, шанобливе ставлення до символів держави. Розуміє сутність правопорушень як порушення прав інших людей. Обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки.

Національна самосвідомість – це віра в майбутнє, воля до праці на користь народу, усвідомлення моральних та культурних цінностей, знання звичаїв, обрядів, символіки. Виявляє інтерес до пізнання минулого і сучасного України, участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних свят.

«Колективність виступає однією з умов прояву і розвитку індивідуальності людини. Справжній колектив – це об’єднання самобутніх і неповторних особистостей. Діти вступають у взаємини, що формують з них активістів, колективістів, людей, які вміють працювати і жити колективно, в усьому допомагаючи один одному.»

[Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл. – К.: Богданова А.М., 2009, - С. 146-155; 146]

Змінюються часи, переоцінюються цінності, але так само приходять у цей світ діти. Нині час докорінно змінився, однак залишається історія роду і держави. Тисячоліттями жила українська нація зі своїми традиціями та звичаями і у якої є нове сьогодення. Сучасних дітей так само, як і колись, треба виховувати і вчити, прищеплювати певні поняття, прищеплювати їм почуття поваги, розвивати вміння та навички. Тому й сама система виховання щоразу змінюється, і немає єдиного рецепта, а є у кожного свій метод, що ґрунтується на людських цінностях, переконаннях, а також на досвіді попередніх поколінь, на народній мудрості та народній педагогіці, яка перевірена часом.

...

12 3