 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| МІСЬКІ, СЕЛИЩНІ І СІЛЬСЬКІ РАДИ
Н. М. Торчинська М. М. Торчинський
СЛОВНИК ВЛАСНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Хмельницький Авіст УДК 811.116.2 ББК 81.2 Укр-3 Т-62 Т-62 Торчинська Н. М., Торчинський М. М.Словник власних географічних назв Хмельницької області. – Хмельницький: Авіст, 2008. – 549 с.
ISBN 978-966-96969-3-9
Словник є першим систематичним дослідженням топонімікону Хмельницької області. У ньому подано історичні, географічні та етимологічні відомості про найменування населених пунктів, річок та інших топографічних об’єктів регіону.
Для мовознавців, істориків, географів та усіх, хто цікавиться краєзнавством.
Рецензенти: С. О. Вербич, кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу ономастики (Інститут української мови НАН України); В. В. Денисюк, кандидат філологічних наук, доцент (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ нашим батькам – Надії Володимирівні і Миколі Степановичу Геретам, Марії Семенівні і Миколі Івановичу Торчинським Словник Підготовлений на кафедрі української філології Хмельницького національного університету В рамках виконання наукової теми Міністерства освіти і науки України „Структура онімного простору Української мови”. ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА................................................................5 СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ІСТОРІЯ ЗАСЕЛЕННЯ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ І ДИНАМІКА ОЙКОНІМНОГО ПРОЦЕСУ........................17 СЛОВНИЧОК ТОПОНІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ..........41 ОСНОВНІ ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ „СЛОВНИКА ВЛАСНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ”..............................................................................43 СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ...............................................................................45 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........523 ПЕРЕДМОВА
„Словник власних географічних назв Хмельницької області” – це перелік відповідних найменувань, зафіксованих на цій території, з певними історичними, географічними та лінгвістичними коментарями щодо їхнього походження і функціонування. Серед топонімів домінують назви населених пунктів (ойконіми). Основою для ойконімічних студій стали дисертаційні дослідження авторів словника – „Ойконімія Південного-Західного Поділля” (1994 р.) та „Ойконімія Північної Хмельниччини” (2004 р.). Проаналізований ойконімікон – це усі найменування міст, селищ, сіл, які зафіксовані зараз на території Хмельниччини (для їх уточнення, крім останнього „Довідника адміністративно-територіального устрою України”, виданого у 1987 р., залучалися картографічні матеріали (зокрема 1992 і 2004 рр.), а також дані Хмельницької обласної державної адміністрації станом на жовтень 2008 р.). Слід відзначити, що і сьогодні засвідчено певну невпорядкованість цієї системи власних географічних найменувань: і в розмежуванні складу сільських рад, і в існуванні різних форм найменування, і у фіксуванні певного поселення на карті. Значна частина ойконімікону – це власні назви населених пунктів, які зараз не включаються до адміністративно-територіального обліку (в основному це хутори, присілки, висілки, лісові сторожки, залізничні станції, роз’їзди, будки, шосейні будки тощо). Такі типи денотатів ойконімів іноді фіксуються на картах, що й зазначалося у словнику. Незважаючи на те, що територією області течуть 120 річок завдовжки понад 10 км і споруджено 1858 ставків і водосховищ, переважно у басейнах Горині і Південного Бугу (2004 рік), назви гідрооб’єктів у багатьох випадках відсутні або неточні (часто фіксуються подвійні, а то й потрійні варіанти гідронімів). Саме гідронімія краю потребує додаткових ґрунтовних студій. Окремі словникові статті присвячені хоронімам – власним географічним назвам територій. Такі об’єкти можуть бути досить великими (наприклад, область, район тощо). Районування досліджуваного регіону можливе і за іншими критеріями, ніж адміністративно-територіальний. Так, з точки зору геологічної будови виокремлюються Український кристалічний щит і Волино-Подільська плита, за рельєфними особливостями – Подільська і Волинська височини і додатково – Товтровий кряж, за гідрологічними ознаками – Придністровське Поділля, Побужжя, Надслуччя і Надгориння, за природними особливостями – Східноподільський (Смотриче-Дунаєвецький Притовтровий район, Городоцько-Ярмолинецький, Віньковецько-Шаргородський, Верхньогоринський, Верхньослуцький та інші природні райони тощо [див.: Геренчук 1964]. Безумовно, в цілому відмінності у рельєфі, рослинності, гідрографії та інших аспектах впливали на формування топонімії Хмельниччини, однак до складу словника увійшли не всі райони, а лише найбільш відомі, виділені на основі усталених географічних ознак. До хоронімів відносяться і так звані мікротопоніми (номінації лісів, полів, урочищ і подібних денотатів). Звичайно, кількість таких назв надзвичайно велика, тому до уваги бралися передусім ті, які пов’язані з певними археологічними знахідками, виявленими у цій місцевості. Також охарактеризовані назви таких географічних об’єктів, як заповідники і заказники, адже станом на 1985 рік в області було зафіксовано 241 природно-заповідний об’єкт, зокрема 13 заказників, 15 пам’яток природи республіканського значення, 9 парків (за даними, наведеними в „Українській радянській енциклопедії”). Оскільки Поділля не відноситься до гірських районів, кількість зафіксованих і проаналізованих оронімів незначна (в основному це назви окремих підвищень, які знаходяться у районі Товтр. Автори „Словника власних географічних назв Хмельницької області” висловлюють щиру вдячність усім краєзнавцям, які досліджували історію подільського топонімікону (це, зокрема, Р. Адамчук, І. Атаманчук, С. Бабишин, Л. Баженов, О. Байдич, О. Баранович, П. Батюшков, К. Баценко, В. Берковський, Т. Борболюк, А. Братчиков, Д. Бучко, К. Валігура, Г. Василенко, І. Винокур, Л. Волощук, І. Гарнага, Є. Герасимчук, Ю. Гжимайло, О. Глінка, Н. Грипас, А. Гула, В. Гульдман, С. Гуменюк, М. Дарманський, С. Демидюк, Г. Дем’янчук, В. Дзюба, В. Драбовецький, М. Євтушок, С. Єсюнін, О. Журко, О. Завальнюк, В. Задворний, В. Кихтюк, М. Кіпран, Л. Коваленко, В. Ковальчук, М. Колос, О. Ксьондзик, М. Кукурудзяк, М. Кульбовський, П. Макаренко, М. Макухін, А. Мамалига, М. Манкевич, Т. Марусенко, Л. Масенко, С. Маярчак, В. Мех, Є. Назаренко, Д. Наконечний, О. Олуйко, В. Онойко, В. Павлюк, С. Панишко, В. Паска, Г. Панчук, В. Пархомчук, О. Пажимський, В. Перговський, В. Печенюк, М. Пінчук, Б. Прищепа, В. Прокопчук, В. Радзієвський, І. Рибак, П. Савчук, М. Симашкевич, Є. Сіцінський, В. Соха, І. Стасюк, В. Степанков, О. Степенко, А. Суровий, М. Теодорович, І. Ткачук, К. Терещук, Л. Терещук, Н. Терещук, Л. Тімічев, Г. Хотюн, О. Царук, С. Швейбиш, М. Шевчук, П. Ямчук, М. Янко, М. Яцишин, В. Ящук та ін.). Свої побажання і пропозиції, доповнення і зауваження щодо структури словника, етимології топонімів, місця розташування географічних об’єктів тощо можна надсилати на адресу: а/с 217, п/в 16, вул. Інститутська, 22, м. Хмельницький, 29016; або: onoma_hnu@ukr.net. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АГТ – адміністративно-господарський термін АТП(У) – адміністративно-територіальний поділ (устрій) вол. ц. – волосний центр г. – гора гор. – „город” ГТ – географічний термін д. – „деревня” див. – дивіться д.-р. – давньоруський, -а, -е, -і зал. б. – залізнична будка зал. ст. – залізнична станція кв. км. – квадратний кілометр кін. – кінець л. – ліва ліс. ст. – лісова (лісна) сторожка м. – місто міст. – містечко н. – назва н. е. – нашої ери н. п. – населений пункт оз. – озеро ос. н. – особова назва пов. ц. – повітовий центр пол. – половина полов. – половецький, -а, -е, -і
польс. – польський, а, -е, -і пор. – порівняйте пос. – поселення поч. – початок п. – права праслов. – праслов’янський, -а, -е, -і 1899 р. – рік р. Горинь – річка рай. ц. – районний центр рос. – російський, -а, -е, -і с. – село с.-г. – сільськогосподарський, -а, -е, -і сел. – селище серед. – середина смт. – селище міського типу спільнослов. – спільнослов’янський, -а, -е, -і ст. – століття ст.-сл. – старослов’янський, -а, -е, -і татар. – татарський, -а, -е, -і трет. – третина укр. – український, -а, -е, -і ур. – урочище х. – хутір
РАЙОНИ Бл – Білогірський Вл – Волочиський Вн – Віньковецький Гр – Городоцький Дн – Дунаєвецький Др – Деражнянський Із – Ізяславський Км – Кам’янець-Подільський Кр – Красилівський Лт – Летичівський Нв – Новоушицький Пл – Полонський Сл – Славутський Ск – Старокостянтинівський Сс – Старосинявський Тф – Теофіпольський Хм – Хмельницький Чм – Чемеровецький Шп – Шепетівський Яр – Ярмолинецький МІСЬКІ, СЕЛИЩНІ І СІЛЬСЬКІ РАДИ
Абр – Абрикосівська Авр – Авратинська Адм – Адамівська Адп – Адампільська Адр – Андріївська Анд – Андрійковецька Анн – Антонінська Ант – Антонівська Арк – Аркадієвецька Атн – Антоновецька Баб – Бабинська Баг – Баглаївська Баз – Базалійська Бал – Баламутівська Бар – Баранівська Бах – Бахматовецька Бач – Бачманівська Бгд – Богдановецька Бгр – Білогірська Бед – Бедриковецька Бер – Березненська Бжа – Бережанська Біл – Більська Блв – Білівська Блг – Білогородська Блн – Балинська Блт – Білотинська Блц – Білецька Бог – Богданівська Бод – Боднарівська Бож – Божиковецька Бок – Бокиївська Бор – Борисівська Бра – Бражинецька Брд – Берездівська Брж – Бережинецька Брз – Березівська Брл – Браїлівська Брн – Бронівська Брс – Борсуківська Брщ – Борщівська Буб – Бубнівська (2) Буй – Буйволовецька Бур – Буртинська Буч – Бучайська Вар – Варовецька Вас – Васківчицька Вах – Вахновецька Вбе – Великоберезнянська Вбл – Врубловецька Вбм – Вербсько-Мурована Вбр – Великоборовицька Вер – Вербецька Вес – Веселецька Взд – Везденецька Взз – Великозозулинецька Вих – Вихрівська Вів – Вівсянська Віл – Вільховецька (2) Він – Віньковецька Вйт – Війтовецька Вкж – Великокужелівська Вкл – Великокаленицька Вкн – Вікнинська Вко – Великоорлинська Вкр – Волице-Керекешинська Влж – Великожванчицька Влз – Великозаліснянська Влк – Великокарабчіївська Влл – Великолазучинська Вло – Великоолександрівська Влп – Великопобіянська Влс – Волосовецька Влч – Волочиська Вля – Великояромирська Влш – Вільшаницька Вмд – Великомедведівська Вмц – Великомацевицька Внг – Виноградівська Вов – Вовковецька Вод – Водичківська Вок – Вовковинецька Вол – Волицька (3) Вор – Воробіївська (3) Вос – Волоськівська Впл – Волице-Польова Впр – Великоправутинська Впу – Великопузирківська Врб – Вербовецька Врв – Варварівська Врд – Вербородинська Врл – Врубловецька Врн – Вороновецька Врш – Великорішнівська Всд – Воскодавинська Вск – Великоскнитська Всл – Веселівська Всс – Великосалиська Всн – Веснянська Вчр – Великочернятинська Вшк – Великошкарівська Вшн – Вишнівчицька Вшп – Вишнопільська В’яз – Вязовецька Гав – Гаврилівська Гал – Гальчинецька Ган – Ганнопільська Гар – Гарнишівська Гат – Гатнянська Гва – Гвардійська Гел – Гелетинська Гір – Гірчичнянська Глб – Глібківська Глв – Головлівська Глз – Галузинецька Глі – Глібівська Глн – Голенищівська (2) Глс – Голосківська (2) Глу – Глушковецька Гна – Гнатовецька Гнн – Ганнівська Гов – Говорівська Гол – Голозубинецька Гор – Городоцька Грб – Горбасівська Грг – Григорівська Грд – Городнявська Гре – Гречинецька Грз – Грузевицька Гри – Грицівська Грн – Гринчуцька Грм – Грим’яцька Гру – Грушківська Грц – Горицька Грш – Грушковецька Грщ – Городищенська (2) Губ – Губчанська Гук – Гуківська Гул – Гулівецька Гум – Гуменецька Гус – Гусятинська Гут – Гуто-Яцьковецька Гцк – Гриценківська Гшк – Гришковецька Дав – Давидковецька Даш – Дашковецька Двж – Довжоцька Двр – Двірецька Ден – Денисівська Дер – Деражнянська Джк – Довжківська Дм’я – Дем’янковецька Дов – Довгалівська Дрв – Дерев’янська Држ – Держанівська Дрт – Дертківська Дру – Дружненська Дум – Думанівська Дун – Дунаєвецька Дяк – Дяківська Жаб – Жабинецька Жва – Жванецька Жен – Женишківська Жер – Жердянська Жил – Жилинецька Жищ – Жищинецька Жук – Жуківська Жуч – Жучковецька Зав – Завалійківська Заг – Загонецька Зай – Зайчиківська Зак – Закупненська Зал – Залісцівська Зам – Заміхівська Зап – Западинська Зар – Зарічанська Зас – Заставецька Зах – Захаровецька Звл – Завальська Зга – Згароцька Зел – Зеленченська Зін – Зіньківська Злд – Заліська Друга Злі – Залісянська Злз – Залузька Злк – Зеленокуриловецька Злн – Зеленівська Злс – Заліська Перша Злч – Залучанська Знк – Зіньковецька Зор – Зорянська Зсл – Заслучненська Зст – Заставківська Зян – Зянковецька Іва – Іванковецька (2) Івк – Івківська Івн – Іванівська Івх – Івахновецька Івш – Івашковецька Ілк – Ільковецька Ілш – Ілляшівська Ірш – Іршиківська Йос – Йосиповецька Кад – Кадиївська (2) Кал – Кальнянська Кам – Кам’янська (2) Кап – Капустинська Кар – Карачієвецька Кві – Квітнева Кжв – Коржівська Кит – Китайгородська Клд – Колодіївська Кли – Клинівська Клк – Киликіївська Клн – Клининська Кло – Клопотовецька Клп – Клепачівська Клу – Клубівська Клч – Калачковецька Кмн – Кремінянська Кнж – Княжпільська Кнч – Кунчанська Коз – Козачківська Кол – Колибаївська Коп – Копачівська (2) Кор – Коржовецька Кос – Косиковецька Кпл – Купільська Кпс – Копистинська Кпт – Капустянська Крб – Карабіївська Крв – Кривачинецька Кре – Кременчуківська Крж – Куражинська Крл – Курилівська Крм – Кормильчанська Крн – Кур’янківська Крп – Крупецька Крр – Криворудська Крс – Користовецька Крт – Коритненська Крц – Коричинецька Крч – Корчицька Крш – Крушанівська Ксг – Косогірська Кск – Коськівська Кст – Красноставська Ктж – Котюржинецька (2) Ктл – Котелянська Куг – Кугаєвецька Куд – Кудинська Куз – Кузьминська (2) Кул – Кульчієвецька Кун – Кунівська Куп – Купинська Кур – Курівська Кус – Кустовецька Кут – Кутковецька Куч – Кучанська Кчб – Кочубіївська Кчв – Корчівська Кчк – Кульчинківська Кчн – Кульчинівська Кшт – Криштопівська Лад – Ладигівська Лас – Ластовецька Лгд – Лагодинецька Лед – Ледянська Лен – Ленковецька Лет – Летичівська Лиг – Лисогірська Лис – Лисецька Лич – Личівська Лід – Лідихівська Ліс – Лісовогриновецька Ліщ – Ліщанська Лоз – Лозівська Лот – Лотівська Лош – Лошковецька Лса – Лисанівська Лсв – Лісоводська Лсг – Лісогірська Лсч – Лисиченська Лтв – Летавська Лют – Лютарська Маз – Мазниківська Мак – Маківська Мал – Малієвецька Ман – Маниковецька Мас – Масовецька Маш – Малашовецька Мбр – Малоборовицька Мдв – Майдано-Вербецька Мдо – Майдано-Олександрівська Мдч – Майдано-Чернелевецька Мед – Меджибізька Мик – Миколаївська Мин – Миньковецька (2) Мис – Мислятинська Мит – Митинецька Мих – Михайлівська (2) Міц – Міцовецька Мкв – Мокровільська Мкл – Малоклітнянська Мкн – Микулинська Мкр – Малокарабчіївська Млв – Михайлівецька Мли – Малиницька Млк – Малокужелівська Млп – Малопобіянська Млс – Малостружківська Млш – Миклашівська Мнт – Манятинська Мнц – Манівецька Мнч – Маначинська Мок – Мокіївська Мон – Монастироцька Мор – Морозівська Мос – Москалівська Мпр – Малоправутинська Мрл – Миролюбненська Мрт – Мирутинська Мрч – Марачівська Мск – Малоскнитська Мтк – Митковецька Мух – Мухарівська Мхл – Михайлюцька Мхн – Михнівська (2) Мхр – Михиринецька Мша – Мшанецька Мшк – Малошкарівська М’як – М’якотівська Нар – Наркевицька Нвп – Новопорічанська Нвс – Новосвітська Нву – Новоушицька Нвч – Новичівська Нгр – Новогреблівська Нем – Немиринецька (2) Нес – Нестеровецька Нет – Нетечинецька Неф – Нефедівська Ниж – Нижненська Ніг – Нігинська Нлб – Новолабунська Нов – Новосільська (2) Ног – Ногачівська Нси – Новосинявська Нсл – Новоселицька Нст – Новоставцівська Огі – Огіївська Ожа – Ожарівська Ожг – Ожигівецька Оле – Олешинська Олй – Олійницька Онц – Онацьковецька Орд – Ординецька Орн – Орининська Осл – Осламівська Ост – Остапковецька Осш – Осташківська Отр – Отроківська Охр – Охрімовецька Пав – Павликовецька Пан – Панівецька Пап – Паплинецька Пар – Пархомовецька Пас – Пасічнянська (2) Пах – Пахутинецька Паш – Пашковецька (2) Пдп – Підпилип’янська Пед – Педосівська Пен – Пеньківська Пет – Петрашівська Печ – Печеська Пил – Пилипівська Пир – Пироговецька Пис – Писарівська Під – Піддубцівська Пкл – Пукляківська Пла – Пилявська Плв – Пилявківська Пле – Плеснянська Плж – Плужненська Плі – Пліщинська Плм – Підлісномукарівська Плн – Полянська (2) Пло – Підлісноолексинецька Плп – Пилипковецька Плс – Поліська Плх – Поляхівська Пнн – Полонська Пно – Пільноолексинецька Под – Подільська Пок – Покутинецька Пол – Пилипо-Олександрівська Пон – Понінківська Поп – Поповецька Пор – Порохнянська Поч – Почапинецька Пра – Правдівська Прв – Приворотська Про – Проскурівська Прр – Перерослівська Псл – Прислуцька Псц – Песецька Птр – Петриковецька Пхр – Пилипо-Хребтіївська Пчв – Печиводська Пчк – Печеськівська П’ят – П’ятничанська Рад – Радковецька Рай – Райковецька Рах – Рахнівська Рач – Рачинці Рдв – Радовецька Рдн – Руднянська Рдш – Радошівська Реш – Решнівецька Рил – Рилівська Рих – Рихтівська Рід – Рідкодубівська Ріп – Ріпківська Рог – Роговичівська Рож – Рожичнянська Роз – Розсошанська Рос – Росоловецька Руд – Рудська (2) Руж – Ружичанська Ряб – Рябіївська Сав – Савинецька Сам – Самчинецька Сар – Сарнівська Сас – Сасанівська Сат – Сатанівська Сах – Сахнівська Сбз – Старобейзимська Сві – Свіршковецька Свр – Севрюківська Свт – Святецька Сгу – Старогутянська Сем – Семенівська Сив – Сивківська Січ – Січинецька Ска – Скаржинецька Скв – Соколівська Скд – Сковородківська Ски – Скипченська Скл – Сокільська Скр – Старокривинська Слб – Солобковецька Слк – Слобідсько-Кульчієвецька Слр – Слобідсько-Рихтівська Слс – Слобідсько-Смотрицька Смк – Сьомаківська Смо – Смотрицька Смч – Самчиківська Сні – Снітівська Сок – Сокілецька Сол – Соломнянська Сос – Соснівська Сош – Сошненська Срб – Сербинівська Срг – Сиворогівська Срд – Серединецька Срц – Сокиринецька Ста – Ставичанська Ств – Ставчинецька Сте – Степанівська Сто – Староостропільська Стп – Старопісочнянська Стр – Струзька Стс – Старосинявська Сту – Староушицька Стф – Стуфчинецька Стх – Стріховецька Стц – Стецьківська Стщ – Ставищанська Суд – Судилківська Суп – Супрунковецька Сус – Сусловецька Сут – Сутковецька Суш – Сушовецька Схн – Сахновецька (2) Сщк – Ставищенська Тар – Тарасівська Тер – Тернавська Тин – Тиннянська Тиш – Тишевицька Тлж – Теліжинецька Том – Томашівська (2) Топ – Топорівська Трд – Тарнорудська Тре – Требухівська Трк – Терешківська Трн – Тернівська Трт – Трительницька Трш – Терешовецька Тур – Турівська Тфп – Теофіпольська Удр – Удріївська Ула – Улашанівська Уст – Устянська Фед – Федірківська Хар – Харковецька Хво – Хвощівська Хме – Хмелівська Ход – Ходоровецька Хол – Холодецька Хон – Хоняківська Хоп – Хоптинецька Хор – Хоровецька Хри – Христинівська Хро – Хролинська Хрп – Хропотівська Хрш – Хорошівська Цвт – Цвітоська Цик – Циківська Цим – Цимбалівська Чаб – Чабанівська (2) Чан – Чаньківська Чап – Чаплянська Чем – Чемеровецька Чеп – Чепелівська Чер – Чернявська Чеч – Чечельницька Чов – Човгузівська Чоо – Чорноострівська Чор – Чорнянська (2) Чрв – Чорниводська Чрн – Чернелівська Чрп – Черепівківська Чтр – Чотирбоківська Чух – Чухелівська Шар – Шаровечківська Шиб – Шибенська Шид – Шидловецька Шиї – Шиїнецька Шкр – Шекеринецька Шми – Шмирківська Шпи – Шпичинецька Шрв – Шарівська Шру – Шрубківська Шум – Шумовецька Шус – Шустовецька Щас – Щаснівська Щиб – Щиборівська Щур – Щуровецька Юрв – Юрівська Юрк – Юрковецька Юрн – Юринецька Ябл – Яблунівська Явр – Яворовецька Явт – Явтухівська Яли – Ялинівська Ямл – Ямпільчицька Ямп – Ямпільська Ярм – Ярмолинецька Ярс – Ярославська Ясе – Ясенівська Ясз – Яснозірська Яск – Яськовецька Яхн – Яхновецька БІБЛІОГРАФІЯ
АОИЮЗР – Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. – Т. 1–25. – СПб., 1861–1892. АТП – Адмiнiстративно-територiальний подiл Хмельницької областi: На 1 червня 1960 року. – Хмельницький: Облвидав, 1960. – 130 с. (або інші роки). АЮЗР – Архивъ Юго-Западной России... – Ч. 1–8. – К., 1859–1914. ВЕВ – Волынские епархиальные ведомости. ГССРИ – Географический статистический словарь Российской империи / Под ред. П. П. Семенова. – Т. 1–5. – СПб., 1863–1885. ЕСЛГН – Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наукова думка, 1982 – 2007. – Т. 1 – 5. ЭС – Энциклопедический словарь / Издатели Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. – Т. 1–41. – СПб., 1890–1898. ІМІС – Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. – К.: Інститут історії АН УРСР, 1971. – 706 с. КРВУ – Швеба Г. І. Каталог річок і водойм України: Навчально-довідковий посібник / Г. І. Швеба, М. І. Ігошин, Є. Д. Гопченко (ред.). – Одеса: Астропринт, 2003. – 392 с. МСІУ – Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997. – 463 с. ПЕВ – Подольские епархиальные ведомости. ППХ – Ковальчук С. I., Задорожний М. А. Пам’ятки природи Хмельниччини. – Львiв: Каменяр, 1985. – 55 с. ПТР – Полонному 1000 років. – Полонне, 1995. – 239 с. СГУ – Словник гідронімів України / Упор. І. М. Желєзняк, А. П. Корепенова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. – К.: Наук. думка, 1979. – 780 с. СІК – Старокостянтинів і край в просторі часу. – Хмельницький – Старокостянтинів – Самчики, 1997. – 280 с. ССУМ – Словник староукраїнської мови ХІV–ХV ст.: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1977–1978. СУМ – Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970–1980. ССІС – Сучасний словник іншомовних слів / Уклали: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2006. – 789 с. |
..........................8