ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 51 страница

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 535455 56 57 58 59 60 61 Следующая

4567. Три хáтки – х., Тф. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Лисогірка. Н. – див. № 4566.

4568. Трикýтники –корчма, Дн. Як н. п. зареєстрована у 1893 р. Відмікротопонімна н.

4569. Триндюкíв – х., Тф. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Святець. Генітивна посесивна н.

4570. Тритéльники– зал. ст., Вл. Існує з І трет. ХХ ст. Варіанти н.: 125 верста Проскурівської лінії (1926), Третельники (2000). Трансойконімна н. Варіант н. – див. № 4555.

4571. Тритéльники– с., Вл, Трт. Відоме із XVІ ст. У кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. – вол. ц. Варіанти н.: Tretelniki (1789), Третельники (1805), Третельник (1862), Трительники (1862). С. Д. Бабишин вважає, що в основі н. – апелятив трительники зі значенням „сільські злидарі, які обробляють панське поле за третій сніп”. На нашу думку, родова н.; пор. ос. н. Третик, Третинник, Третяк, Третинчина [М. О. Демчук].

4572. Тріскú – с., Кр, Гцк. Варіанти н.: Триски (1618), Треска (поч. ХІХ ст.), Тріски (1926). Родова н.; пор. ос. н. Триска (1497).

4573. Троє́щина – с., Пл, Нлб. Варіанти н.: Троицкой церкви (1899), Троицкой-Церкви (1911), Троєщина (1926). С. Д. Бабишин вважає, що н. вказує на кількість димів (три), з яких утворилося пос. І. Філячук стверджує, що Кристоф Лабунський з дружиною у 1593 р. побудували церкву Святої Трійці, а с., яке виросло навколо неї, назвали Троєщиною, що підтверджено попередніми формами н.

4574. Трóїцький монастúрський хýтір– х., Км. Як н. п. зареєстрований у 1893 р.; сам же Кам’янецький Свято-Троїцький монастир збудований у 1723 р. [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. Посесивна н.

4575. Трóїцького-Прихóду – х., Пл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Троицкаго Прих. (1899), Троицкаго-Прихода (1911). Посесивна н.

4576. Тростянéць –р., л. Смотричу л. Дністра; протікає через н. п. Верхівці, Москалівка, Коритна (Яр), Іванівка, Новий Світ, Тростянець, Басівка, Старе і Нове Поріччя, Городок (Гр). Варіанти н.: Trościaniec, Тростянецъ [СГУ]. Довжина – 32 км [КРВУ]. При утворенні н. використано типовий гідронімійний формант -ець, приєднаний до флоролексеми, яка теж активно функціонує в гідронімії.

4577. Тростянéць – с., Гр, Нвс. Варіанти н.: Troscianiec (1765), Trušciance (1784), Тростянец (1800), Тростянцы (1889), Тростянець (1926). Відгідронімна н. (див. № 4576).

4578. Тростянéць – с., Сл, Під. Варіанти н.: д. Тростянецъ (1855), Тростинецъ (1911), Тростянець (1926). Імовірно, н. мотивована флоролексемою; пор. трость – „гілля, пруття; кожна тростина окремо” [Б. Д. Грінченко], тростина – „очерет” [СУМ].

4579. Тростянéцька Басівка – с., Гр. Існувало у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Старе Поріччя. Варіанти н.: д. Басовка (1893), д. Басовка Тростянецкая (1905), Тростянецька Басівка (1926). Н. складається з ад’єктоніма й ойконіма (див. № 122).

4580. Тростя́нка – р.; протікає через с. Коритна (Яр) [СГУ]. Те саме, що і Тростянець. Н. утворена за допомогою суфікса -к(а)від топонімічного прикметника тростяна [М. Т. Янко].

4581. Тростя́́нка – р., л. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Великі Калетинці, Юрівка, Тростянка, Корниця (Бл). Варіант н.: Trościanka [СГУ]. Довжина – 12 км [КРВУ]. Н. – див. № 4580.

4582. Тростя́нка – с., Бл, Бгр. Варіанти н.: Тростянка (1855), Тростянець (1926). Відгідронімна н. (див. № 4581).

4583. Тростя́нка– х., Бл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. біля с. Тростянка. Трансойконімна н.

4584. Троянú– х., Др. Існував у І пол. ХХ ст. Як н. п. зафіксований у 1956 р.; приєднаний до м. Деражня. На думку С. Д. Бабишина, н. вказує на кількість димів у пос. – три. На нашу думку, н. відантропонімна (див. № 4586).

4585. Троянíв – х., Тф. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Троянівка. Варіанти н.: Трояновская (1855), Троянів (1926). Відойконімна н.

4586. Троянíвка – с., Тф, Лід. Перша згадка – у 1572 р. [І. А. Стасюк]. Варіанти н.: Трояновка (1593), Trojanowka (1789), Троянівка (1926). За переказами, першими поселенцями або засновниками с. були три Яни [І. А. Стасюк]; пор. троян – „батько, що має трьох близнюків” [Б. Д. Грінченко]. На нашу думку, н. відантропонімна, ймовірно вказує на першого поселенця; див. також – землевласник Троянівський [АЮЗР].

4587. Трудовé – с., Кр, Глб. Варіанти н.: Hnydincze (1517), Гнидиче (Гнидичи) (1545), Нинюдки (Нидюки), Виндики (1593), Indyki (1789), Индыки (1855), Індики (1926), Трудове (1969). На нашу думку, колишня н. – патронімічна, в основі якої був антропонім Гнида, Гнидич; пор. ос. Гнида (1661). Згодом н. трансформувалася в Індики. Сучасна н. мотивована прикметником з ідеологічним забарвленням.

4588. Трусúлівка – с., Кр, Лед. Варіанти н.: Трусиловка (1593), Trusilowka (1889), Трусилівка (1926). За легендою, колись тут існувало пос. Трусилов. Н. пов’язували з ГТ трясовина, якою було оточене с. У 1241 р. воно було зруйноване, а згодом утворилося нове с. під назвою Трусилівка [Ю. Д. Гжимайло]. На нашу думку, посесивна відантропонімна н.

4589. Трусків Яр – ур. біля с. Гуменці (Км), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Н.-сл.-сп. складається із присвійного прикметника і ГТ.

4590. Тýдин – х., Бл. Існував у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Тудень (1899), Тудинъ (1911). Відантропонімна посесивна н., пор. ос. н. Тудинь, Туден, Тудко, Тудоръ, Тюдіамин (1259).

4591. Ту́ла – р., л. Глиннички л. Жарихи л. Корчика л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Прикордонна Улашанівка, Хоняків, Понора (Сл). Варіант н.: Сорока (1889) [СГУ]. Етимологія н. невідома. Можливо, н. мотивована дієсловом тулитися зі значенням „ховатися” [В. А. Ніконов]. Паралельна н.– див. № 4249.

4592. Тýльмино – ур., Шп. Існувало у ХІХ ст. біля м. Шепетівка. Можливо, відантропонімна посесивна н.

4593. Туля́па – р., л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра (Ск). Варіант н.: „при рч. Туляпh” (1888) [СГУ]. Те саме, що й Осира. Н. – див. № 4591.

4594. Тýринщина – х., Шп. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. як Туринщина. Відмікротопонімна посесивна н.; пор. ос. н. Туринъ (1614).

4595. Тýрівка – с., Тф, Тур. Варіанти н.: Pudka-Turuwka (1421), Турувка (1421), Туровка (1565), Turowka (1872), Турівка (1926). Етимологічні гіпотези: 1) відгідронімна н.: с. розташоване на березі р. Тернівка, яку колись називали Турія [М. І. Теодорович]; 2) н. є згадкою про турів, які були знищені [С. Д. Бабишин]. На нашу думку, відантропонімна н.; див. ос. н. Туръ (980). Варіант н. – локативно-квалітативне сл.-сп.: у давнину на заболочених берегах річки добували болотяну залізну руду [Червона зірка. – 1985. – 11 липня].

4596. Ту́рія – р., п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра (Тф).Те саме, що й Дернівка (див. №1246).Варіант н.:Turia[СГУ].Етимологія н. невідома; див. також № 4595.

4597. Турчинéцький– призаводгосп, Гр. Існував у ІІ пол. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Турчинці. Варіанти н.: фольв. Турчинцев (1862), Турчинецький (1926). Локативна н., в основі якої – ад’єктонім.

4598. Тýрчинці – с., Гр, Рад. Варіанти н.: Tarczynce (1661), w Turczyncach (1765), Турчинцы (1800), Торчинцы (1805), Турчанцы (поч. ХІХ ст.), Турчанцев (1889), Турчинці (1926). Відантропонімна н., що вказує на першого поселенця; пор. ос. н. Турко, Турчин (1552).

4599. Убарúха – х., Пл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Буртин. Варіанти н.: ур.Ябериха (1855), Убариха (1921). Посесивна н., в основі якої – прізвисько жінки за чоловіком.

4600. Удрíївці – с., Дн, Удр. Варіанти н.: Haczyschcza (1493), taskowcze alias Oderyowcze seu Hacziscza(1578), Udarofce(1630–1650), Oderiowiec(1661), Udryiowce(1765), Odryiowce(1784), Удриевцы(1805), Udrinowce(1820), Удріївці(1926). На нашу думку, н. колишнього пос. мотивована ГТ гать (див. № 465). Сучасна н. та її варіанти – відантропонімні; пор. ос. н. Удр (1639), Одерій (1781). Н. пов’язують із землевласником Андрієм Чолганським [В. С. Прокопчук].

4601. Ує́здці – с., Сл. Існувало у ХVІІ ст. біля м. Славута [ІМІС]. Варіанти н.: Уєздцы (1629). Детальніші відомості відсутні. Етимологія невідома; можливо, в основі н. – АГТ уєзд у значенні „повіт”.

4602. Уздéба – х., Ск. Існував у ХІХ ст. біля м. Старокостянтинів. Детальніші відомості відсутні. Відантропонімна посесивна н.: власником пос. був Михайло Уздебський [1802, АЮЗР].

4603. Украї́нка – с, Бл, Бгр. У 1926 р. існувало як радгосп. Як н. п. фіксується з поч. ХХІ ст. В основі н. – етнонім.

4604. У́ла – фільварок, Сл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. як н. п. Ула. Можливо, посесивна відантропонімна н; пор. ос. н. Ула [М. Я. Морошкін].

4605. Улáнів– ліс. ст., Сс. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Посесивна н.

4606. Улáсівка –с., Сс. У 20-х рр. ХХ ст. злилося із с. Русанівка в одне пос. під н. Уласово-Русанівка. Варіанти н.: Ulasowka (1784), Уладовка (помилково) (1845), д. Уласовка (1862), Улисовка (1915). Відантропонімна н., в основі якої – ім’я засновника або першого поселенця; пор. ос. н. Улас [Б. Д. Грінченко].

4607. Улáсово-Русáнівка –с., Сс, Стс. Варіанти н.: Rusanowka (1784), д. Русановка (1862), Уласово-Русанівка (1926), Уласово-Русановка (1979), Уласово-Русані (2008). Колишня н. – відантропонімна; пор. ос. н. Русан (1388). Сучасна н. складається з двох ойконімів.

4608. Улашáнівка – с., Сл, Ула. Відоме з 1602 р. [ІМІС]. Варіанти н.: Улашановцы (1618), Уляшановка (І пол. ХХ ст.), Лошановка (1855), Ulaszanowka (1889), Улашановка (1893), Уляшанівка (1926), Бараннє-Улашанівка (1946). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Улас [Б. Д. Грінченко]. Варіант н. ускладнювався ойконімом (див. № 114).

4609. Уля́́ни – р., п. Полкви л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра [СГУ].Довжина – 23 км [КРВУ]. Варіант н.: Улияны (1992). Те саме, що й Дернівка. Мотивація н. (імовірно, відантропонімної) невідома.

4610. Улья́нівка – висілок, Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Згарок. Відантропонімна н.; пор. ос. н. Улян, Уляна [Б. Д. Грінченко].

4611. Уля́нівка – с., Із, Плн. Відоме з І пол. ХХ ст. Меморіальна н. – в честь В. І. Леніна (Ульянова).

4612. Уля́нівка – с., Км, Глс. Виникло у 20-х рр. ХХ ст. [Прапор Жовтня. – 1975. – № 47]. Однойменне пос. існувало у XVІІІ ст. – Ulanowka (1784). Варіанти н.: Улянівка (1946), Ульяновка (1979). Н. – див. № 4610.

4613. Уля́нівка – с., Кр, Взз. Засноване у 1939 р. [Красилівський вісник. – 2000. – 14 вересня]. Н. – див. № 4611.

4614. Уля́нівка – с., Сл, Мух. Як н. п. зафіксоване у 1956 р. Н. – див. № 4611.

4615. Уля́нівка – х., Гр. Існував у І пол. ХХ ст., приєднаний до с. Велика Левада. Варіанти н.: х. Ульянівка (1924), Улянівка (1956). Н. – див. № 4611.

4616. Уля́нівка Дрýга – с., Із. Існувало у ІІ пол. ХХ ст. Варіанти н.: Улянівка (1946), Улянівка Друга (1960). Меморіальна н., ускладнена диференційним числівником.

4617. Уля́нівка Дрýга – с., Кр, Зсл. Відоме з І пол. ХХ ст. Варіанти н.: Улянівка (1946), Улянівка Друга (1969), Ульяновка 2-я (1992). Н. – див. № 4616.

4618. Уля́нівці – с., Тф. Існувало у І пол. ХХ ст. Н. – див. № 4611.

4619. Уля́нове – с., Тф, Шиб. Селяни із с. Шибена у 1924 р. утворили с. Улянове [Радянське Поділля – 1976. – 26 вересня]. Варіанти н.: висіл. Улянів (1926), х.Улянове(1946). Н. – див. № 4611.

4620. Унжáо – х., Бл. Як н. п. зареєстрований у 1921 р. біля с. Баймаки. Детальніші відомості відсутні. Етимологія н. невідома; пор. р. Унжа, ліва притока Волги [М. Фасмер].

4621. Унíїв – фільварок, Бл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. як Униевъ. Трансойконімна н. (див. № 4294).

4622. Урóчище Бернатíвка– ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ урочище – „ділянка, яка виділяється серед навколишньої місцевості природними ознаками (ліс серед поля, луг, болото серед лісу); балка, виярок; ділянка землі.ю лісу; улоговина” [СУМ] та мікротопоніма.

4623. Урóчище Велúка-Пóгань– фільварок, Яр. Існував у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. біля с. Солобківці. Варіанти н.: Фольварок Погонь (Оржеховского) (1893), Погон (1911), Уроч. Велика-Погань (1926). Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та ойконіма (див. № 3612). Варіант н. ускладнювався відантропонімним посесивом і квалітативним прикметником.

4624. Урóчище Вúла– ліс. ст., Яр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. №№ 626, 4622).

4625. Урóчище Вóлохи– ліс. ст., Нв. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та етноніма (див. № 773).

4626. Урóчище Гармíдер– ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та антропоніма.

4627. Урóчище Гарсдóрфа– фільварок, Яр. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Солобківці. Варіанти н.: Фільварок Погонь (баронессы Гарсдорф) (1893), фільв. Ур. Гарсдорфа (1926). Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та ос. н. Варіант н. – див. № 4623.

4628. Урóчище Гнúлий Кут– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма; див. ур. Гнилий Кут [І. С. Винокур].

4629. Урóчище Городúсько– ліс. ст., Км. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма; див. ур. Городисько (№ 1013).

4630. Урóчище Грóта– ліс. ст., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і відантропонімного посесива.

4631. Урóчище „Дзелéнче”– ліс. ст., Вл. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (можливо, відойконімного походження – див. № 1257).

4632. Урóчище Довжóк І– ліс. ст., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Воробіївка. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622), мікротопоніма (див. № 1308) і диференційного порядкового числівника.

4633. Урóчище Довжóк ІІ– х., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Воробіївка. Н. – див. № 4632.

4634. Урóчище Дубúна– ліс. ст., Нв. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 1365).

4635. Урóчище Дубúна– фільварок, Яр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Солобківці. Н. – див. № 4634.

4636. Урóчище Дубрíвка– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма; див. ур. Домбровка (№ 1328).

4637. Урóчище Залíсся– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма; див. ур. За лісом (№ 1492).

4638. Урóчище Залíсся „А”– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 4637. Н. диференціюється буквеним індексом.

4639. Урóчище Зáпуст– ліс. ст., Нв. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 1679).

4640. Урóчище Калúнівка (Берéзіна)– ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопонімів (див. №№ 176, 1893).

4641. Урóчище Кальчукóво– ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням.

4642. Урóчище Камлáй– лісництво, Гр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма; див. ур. Камлай [І. С. Винокур].

4643. Урóчище Косачóва (Аксéнов)– ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням; в основі паралельної н. – прізвище лісника.

4644. Урóчище Круглик– ліс. ст., Нв. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Відмікротопонімна н. (див. № 2333).

4645. Урóчище Кругляк– ліс. ст., Гр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 4644).

4646. Урóчище Кулібáба– ліс. ст., Нв. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням.

4647. Урóчище Кулінкóво– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 4646.

4648. Урóчище Левкóво– ліс. ст., Вн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 4646.

4649. Урóчище Лісóк (В ліскý)– ліс. ст., Яр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопонімаз локативним значенням.

4650. Урóчище Малашівцí– ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та ойконіма (див. № 2818).

4651. Урóчище Медвéже– ліс. ст., Вн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з квалітативним значенням.

4652. Урóчище Мобíлівка– ліс. ст., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням.

4653. Урóчище Мокрéць– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 3054).

4654. Урóчище Мохнякú– ліс. ст., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма.

4655. Урóчище Остáшків ліс– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і дримоніма.

4656. Урóчище Пáшківці– ліс. ст., Хм. Існувала у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. біля с. Пашківці. Варіанти н.: лесная дача Пашковцы (1893), Ур. Пашківці (1926). Перша н. – трансойконімна; друга – складається з ГТ (див. № 4622) та ойконіма.

4657. Урóчище Петрýщина– ліс. ст., Км. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням.

4658. Урóчище Печúски– ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та ойконіма (див. № 3496).

4659. Урóчище Підмéльниково– ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з локативним значенням.

4660. Урóчище Погорíла– х, Вн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Карачіївці. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 3616).

4661. Урóчище Поставéнь– ліс. ст., Яр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма, в основі якого – ГТ пастовень зі значенням „місце, де пасуть худобу; місця, порослі травою”, пастовиннє – „сільське пасовище” [В. П. Шульгач].

4662. Урóчище Прúски– лісова сторожка, Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та мікротопоніма, в основі якого – ГТ (див. № 3762).

4663. Урóчище Рижóк (Ридкé)– ліс. ст., Гр. Існувала у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: ур. Рожек (1893), л. ст. Ур. Рижок (Ридке) (1926). Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопонімів (див. №№ 3872, 3877).

4664. Урóчище Рідкодýби (Грúсника)– ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та ойконіма (див. № 3876). В основі паралельної н. – прізвище лісника.

4665. Урóчище Сóкіл-Кáмінь– ліс. ст., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 4229).

4666–4667.Урóчище Стінки– ліс. ст., Нв. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 4375).

4666. Урóчище Токáрня– ліс. ст., Нв. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма, в основі якого – ГТ тік (див. № 4337).

4667. Урóчище Турчинéцьке– ліс. ст., Гр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і ад’єктоніма (див. № 4598).

4668. Урóчище Цегéльня– х., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Коричинці. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 4913).

4669. Урóчище Цигóльня– х., Дн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Голозубинці. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 4913).

4670. Урóчище Чагарú– ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 4952).

4671. Урóчище Чагарíвка– фільварок, Яр. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Солобківці. Варіанти н.: фольв. Чагарники (1893), фільв. Ур. Чагарівка (1926). Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма, в основі якого – ГТ чагарник (див. № 4952). Варіант н. – ГТ у формі множини.

4672. Урóчище Черепíвка– ліс. ст., Хм. Як н. п. існувала у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. Варіанти н.: дача Череповский лес (1893), Ур. Черепівка (1926). Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) та ойконіма (див. № 5014). Варіант н. – АГТ і дримонім.

4673. Урóчище Чóботова– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням.

4674. Урóчище Чóботова „А”– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 4673. Н. диференціюється буквеним індексом.

4675. Урóчище Чóрний ліс– ліс. ст., Гр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і дримоніма.

4676. Урóчище Чóрний ліс– ліс. ст., Яр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 4675.

4677. Урóчище Чорткóво (Сівíрово)– ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма із квалітативним значенням. Паралельна н. – відантропонімна посесивна.

4678. Урóчище Шáмово– ліс. ст., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням.

4679. Урóчище Швáйн– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 5098).

4680. Урóчище Шевчукíв– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і відантропонімного посесива.

4681. Урóчище Шóвби– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма (див. № 5612).

4682. Урóчище Шóвби „А”– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 4681. Н. диференціювалася буквеним індексом.

4683. Урóчище Язвúни– фільварок, Яр. Як н. п. існувала у І трет. ХХ ст. біля с. Солобківці. Варіанти н.: фольв. Язвина (1911), фільв. Ур. Язвини (1926). Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 4622) і мікротопоніма з посесивним значенням.

4684. У́рсів – фільварок, Ск. Як н. п. Урсовъ зареєстрований у 1911 р. Відантропонімна посесивна н.

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 535455 56 57 58 59 60 61 Следующая