ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 57 страница

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 596061 Следующая

5208. Щенснéвiч – х., Яр. Iснував у I трет. XX ст. бiля с. Iванiвка. Посесивна н.

5209. Щербанí – с., Сс, Зас. Варіанти н.: Szczerbanie (1784), Щерьбани (1805), Щербаны (1862), Щербанi (1946). Родова н.; пор. ос. н. Щербан (1163).

5210. Щербiвцí – с., Нв, Млс. Варіанти н.: Scherbowcze (1442), Щербыно (1462), Szczerbowce (1661), Щербовцы (1805), Щербивцы (поч. XIX ст.), Щербовцi (1926), Щербiвцi (1938). Етимологічні гiпотези: 1) вiд молдавського шэрб – „крiпак, раб”; 2) вiд апелятива щерба – „юшка, навар із чогось”: люди жили бідно i харчувалися лише цією стравою; 3) вiд антропоніма, пор. укр. Щерб, Щерба (1500); 4) вiд ГТ щерба – „провалля, глибокий яр” [С. Д. Бабишин]. Найімовірніше, що н. мотивована ГТ, доказом цьому є навколишнiй рельєф.

5211. Щерблюкá – д., Ск. Існувала у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Щерблюкъ (1899), Щерблюка (1906). В основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини.

5212. Щербова – ур. біля с. Яськівці (Др), у якому знайдено залишки трипільського пос. [І. С. Винокур]. Можливо, н. мотивована прикметником зі значенням „із заглибинами, виїмками” [СУМ] або ГТ щерба – „провалля, глибокий яр” [С. Д. Бабишин].

5213. Щербовéцький хýтiр (Ляшкó „Мóкрий”) – односiлля, Нв. Iснувало у II пол. XIX ст. бiля с. Щербiвцi. Двi паралельнi н.: 1) ад’єктонім й АГТ; 2) ім’я i прізвисько власника.

5214. Щúборівка – с., Кр, Щиб. Варіанти н.: Щиборавка (поч. ХІХ ст.), Щиборовка (1855), Сциборовка (1876), Щиборівка (1926). Етимологічні гіпотези: 1) у лісі жив купець – щербатий Гнат, який і заснував пос. Щербатов, згодом – Щиборівка [Ю. Д. Гжимайло]; 2) у ХVІ ст. тут жив шляхтич Сціборовський, який, можливо, й був власником пос. [С. Д. Бабишин]; пор. також ос. н. Сциборъ, Стиборъ (1028), Щебор (1278), Щибор (1488).

5215. Щúбор. зал. станц. – зал. ст., Кр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Локативно-квалітативна н.-сл.-сп. (ад’єктонім і АГТ).

5216. Щиглéвський – х., Кр. Як н. п. Щиглевскій зареєстрований у 1899 р. Посесивна н.

5217. Щóвби – х., Чм. Iснував у II пол. XIX – I трет. XX ст. бiля с. Цикова. Варіанти н.: Щовбы (1893), Щовби (1926). В основі н. – ГТ щовб зі значенням „крута вершина гори; скала; підвищення між двома ярами” [Е. М. Мурзаєв]. Не виключене й відантропонімне походження н.

5218. Щýрівці – с., Із, Щур. Відоме із 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Щуровцы (поч. ХІХ ст), Щуровцы (1855), Szczurowce (1889), Великіе-Щуровцы (1893), Щурівці (1926). С. Д. Бабишин пов’язує н. із зоолексемою щур. На нашу думку, патронімічна н.; пор. ос. н. Щуръ (1500).

5219. Щурíвчики – с., Із, Щур. Відоме з 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Щуровичики (1816), Шуровчики (поч. ХІХ ст.), Szczurowczyki (1889), Малые-Щуровцы (1893), Щуровчики (1899), Щуравчики (1910), Щурівчики (1926). Відойконімна н.: пос. розташоване біля с. Щурівці; можливо, воно було засноване його мешканцями. Н. ускладнювалася квалітативним прикметником.

5220. Щýрківка – с., Пл. Існувало у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Лодзянівка. Варіанти н.: Шурковка (1855), Щурковка (1921). Можливо, в основі – прізвище першого поселенця; пор. ос. н. Щуръ (1500).

5221. Ю́вківці – с., Бл, Крт. Відоме з ХVІІІ ст. Варіанти н.: Ювковцы (1855), Ивковцы (1878), Ювківці (1926). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Ювко, Йовко [Д. Г. Бучко].

5222. Юзéфин – фільварок, Тф. Як н. п. Юзефинъ зареєстрований у 1899 р. Посесивна н.

5223. Юзéфівка – х., Пл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. як Юзефовка. Посесивна н.

5224. Юзéфівка – хут., Др. Існували у І трет. ХХ ст. біля с. Городище. Варіанти н.: Юзефовка (1915), Юзефівка (1926). Н. – див. № 5223.

5225. Юзіно – с., Кр, Гцк. Зареєстрований як Юзино у 1926 р. біля с. Гриценки. Як н. п. відновлене 3. 02. 1998 р. Посесивна н.

5226. Юнáчинці– с., Хм.У ХІХ ст. ліквідоване. Варіанти н.: Junaczincze (1583), Юначєвци (1595), Junaczynce (1668), Jonaczynce (1784), Юначинцы (1800), Юнатинцы (поч. ХІХ ст.), Junaszynce (1820), Юноченцы (1862). Патронімічна н. (див. № 545).

5227. Юрéвіча– х., Гр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Чорниводи. Генітивна посесивна н.

5228. Юридúка – передмістя, Гр. Як н. п. зареєстроване у 1893 р. біля с. Купин. В основі н. – АГТ юридика зі значенням „передмістя чи частина м., де жила шляхта, яка не визнавала влади магістрату як нешляхетського стану” [С. Д. Бабишин].

5229. Юридúка – передмістя, Хм. Як н. п. зареєстроване у кінці ХІХ – І трет ХХ ст. біля смт. Чорний Острів. Варіанти н.: Черно-Островские хутора (1888), предм. Черно-Островская Юридика (1893), Юридика (1926). Н. – див. № 5228. Варіанти н. локалізувалися ад’єктонімом.

5230. Юридúка – присілок, Др. Як н. п. зареєстрований у 1893 р. біля с. Коржівці. Н. – див. № 5228.

5231. Юридúка – с., Ск. Існувала у ХІХ – І пол. ХХ ст. Варіанти н.: Юридика Доминиканская (1855), Юридика (1946). Н. – див. № 5228. Колишня н. ускладнена прикметником, утвореним від назви католицького релігійного ордену.

5232. Юридúка – с., Сс. Виникло у XVІ ст. [Колос. – 1967. – № 94]. Як н. п. зареєстроване у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. біля смт. Стара Синява. Варіанти н.: д. Старо-Синявская Юридика (1888), Юридика (1915). Н. – див. № 5228. Варіант н. ускладнювався ад’єктонімом.

5233. Юридúка Заслýцька – слобідка, Ск. Існувала у ХІХ – на поч. ХХ ст. біля с. Заслуч. Варіанти н.: д. Юридика Заслуцка (1897), Юридика-Заслуч. (1906). Н. складається з АГТ (див. № 5228) та ад’єктоніма.

5234. Юридúка Зіньковéцька – висілок, Км. Як н. п. зареєстрований у ІІ пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. біля с. Зіньківці. Варіанти н.: с. Зиньковцы (1862), выс. Зиньковецкая Юридика (1893), Юридика-Зиньковецкая (1914). Н. – див. № 5233. Варіант н. – трансойконімний.

5235. Юридúка Казéнна – посілок, Гр. Як н. п. зареєстрований у XVIІI – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Nowy Grodek (1765), выс. Городокская Юридика (17189384), пос. Юридика Казенная (1905). Посесивна н. (див. № 5228). Варіанти н.: 1) квалітативний прикметник та ойконім; 2) ад’єктонім і АГТ.

5236. Юридúка Карвасáрська – передмістя, Км. Існувало з XIV ст., злилося із м. Кам’янець-Подільський [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. Варіанти н.: Тринитарская Юридика (1833), Мариинская Слободка (серед. ХІХ ст.), Юридика Мариинская (1888), „Юридика” Францисканская (1889), Юридика Карвасарская (1893). Н. – див. № 5233. Варіанти н.: 1) АГТ та прикметник із присвійним значенням (земля належала францисканському (тринідарському) кляштору); 2) відантропонімний прикметник та АГТ; 3) АГТ і ад’єктонім.

5237. Юридúка Кармалíцька – висілок, Км. Існував з 1623 р., злився із м. Кам’янець-Подільський. Варіанти н.: Александровская Слободка (серед. ХІХ ст.), Юридика Александровская (1888), „Юридика” Кармелитская (1889), выс. Юридика Кармелитанская, Кармелитская Юридика, Кармалиты (1893), Юридика-Кармалицкая (1914). Посесивна н.-сл.-сп.: земля належала кармелітському кляштору [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. Варіанти н.: 1) відантропонімний прикметник і АГТ; 2) АГТ і присвійний прикметник; 3) плюральний апелятив з посесивним значенням.

5238. Юридúка Орúнинська – х., Км. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Оринин. Варіанти н.: Ксендзовка (1888), д. Орынинская Юридика, Кривда Орынинская, Свинакривда (1893), Казенная Юридика, Юридика Костельная, Ксендзовка (1894), д. Юридика (1905), Юридика Орининська (1926). Н. – див. № 5233. Н. ускладнювалася посесивними прикметниками. Варіанти н. – див. № 2298, 2360.

5239. Юридúка (Фельштúнська) – с., Хм. Iснувало з поч. XVII ст., у 30-х рр. XX ст. злилося iз с. Гвардiйське. Варіанти н.: Юридика (1888), предм. Фельштинская Юридика (1893), Юридика (Фельштинська) (1926). Н. – див. № 5233.

5240. Юринéцький райóн – адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала у 1923–1932 рр. Центр – с. Юринці (Гр.). У 1926 р. нараховувалося 14 сільрад та 40 н. п. Загальна площа становила 320 кв. км. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ район (див. № 49).

5241. Ю́ринцi– с., Гр, Юрн. Засноване у XVII ст. на землях Сатанiвського монастиря [С. Д. Бабишин]. У II пол. XIX – на поч. XX ст. – вол. ц., у 1923–1932 рр. – рай. ц. Варіанти н.: у 1630–1650 рр. бiля м. Сатанiв позначене пос. без н.; Jurynce (1820), Юринцы (1862), Юринцi (1926). Н. походить від найменування церкви Святого Георгiя (Юрiя) Переможця [С. Д. Бабишин]. Пор. також ос. н. Юра (1183).

5242. Ю́рівка – с., Бл, Юрв. Варіанти н.: Юровка (1681), Yurowka (1872), Юравки (1921), Юрівка (1926), Юрківка (2008). В основі н. – ім’я першого поселенця; пор. ос. н. Юра (1183), Юрій (1341).

5243. Юркiвцi – с., Чм, Юрк. Варіанти н.: Juckoce (1630–1650), Juгkowce (1661), Юрковцы (1805), Юркiвцi (1926). Відантропонімна н.; пор. ос. н. Юрко (1370), Jurko (1493).

5244. Юрковського– х., Яр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Михайлівка. Генітивна посесивна н.

5245. Ю́ровщина – с., Пл, Нлб. За деякими джерелами, с. засноване у кінці ХVІ ст. Криштофом Лабунським та його дружиною біля новозбудованої церкви святого Юрія (ПТР), проте документальних підтверджень цьому факту немає. С. вперше згадується у 1926 р. як Юровщина. Відмікротопонімна н., в основі якої, можливо, – назва церкви.

5246. Ю́ровщина (єв. частúна) – с., Пл. Як н. п. зареєстроване у 1926 р. Трансойконімна н., ускладнена квалітативним сл.-сп. з етнічною характеристикою.

5247. Ю́рченки– с., Лт, Чап. Варіанти н.: Юрченки (кін. XVI ст.), Lodyzyncze (1615), Jurczenki (1784). Колишня н. – патронімічна; пор. ос. н. Лодыга (1479). Сучасна н. – мабуть, посесивна.

5248. Юрчукíв – с., Тф. Як н. п. зареєстроване у 1926 р. біля с. Святець. Генітивна посесивна н.

5249. Юстúна Вóлков – х., Пл. Як н. п. Юстина Волковъ зареєстрований у 1899 р. Посесивна н.

5250. Ю́ськівці – д., Бл. Існувала у ХІХ – на поч. ХХ ст. як Юськовцы. Трансойконімна н. (див. № 1863).

5251. Юхúмівці– с., Вл, Нар.Варіанти н.: Juchimowcze (1565), Jachimowce (1668), Juchimowce (1789), Ефимовцы (1800), Юхимовцы (1805), Jochimowce (1820), Юхимівці (1926). Патронімічна н.

5252. Яблонóвського – фільварок, Із. Як н. п. Яблоновскаго існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. Генітивна посесивна н.; див. – поміщики Яблоновські [АЮЗР].

5253. Яблунíвка, – с., Др, Ябл. Засноване у 1557 р. в ур. Яблунівка [АЮЗР]. Варіанти н.: Jablonowka (1565), Jablonow (1630–1650), Jablunowka (1787), Еблоновка (1805), Яблоновка (1855), Яблоновка, Яблуновка (1893), Яблунівка (1926). Відмікротопонімна н., що вказує на заснування пос. біля яблуневого саду [С. Д. Бабишин]. Можливо, відантропонімна н.

5254. Яблунíвка, – с., Сл, Ман. Варіанти н.: Яблоновка (1593), Jablonowka (1789), Яблунівка (1926). За С. Д. Бабишиним, н. вказує на наявність у с. великої кількості яблунь. На нашу думку, посесивна н.: можливо, пос. було власністю поміщиків Яблоновських [АЮЗР].

5255. Яблунíвка, – с., Сс, Цим. Варіанти н.: Яблоновка (1862), Яблуновка (1915), Яблунівка (1940), Яблунівка Друга (1960). Н. – див. № 5254.

5256. Яблунíвка, – с., Сс. Як н. п. Яблоновка зафіксоване у 1992 р. Трансойконімна н.

5257. Я́вин – ліс. ст., Км. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. бiля с. Iсакiвцi. Відмікротопонімна н. (див. № 5258).

5258. Я́вин – урочище, Км. У 1926 р. фіксувалося бiля с. Iсакiвцi як х. Явин. Зараз існує як урочище, у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Відантропонімна посесивна н.

5259. Я́ворівці, – с., Кр, Явр. Варіанти н.: Jaworowcze (1517), Яворовцы (1593), Jaworow (1789), Яворівці (1926). Ю. Д. Гжимайло виводить н. від флоролексеми явір. На нашу думку, патронімічна н.; пор. ос. н. Явор (1212), Явуръ (1576).

5260. Явóрщина – ліс. ст., Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Вiдмiкротопонімна н., в основі якої – флоролексема явір.

5261. Явóрщина 1-а – х., Кр. Як н. п. існував на поч. ХХ ст. Відфлоролексемна н., ускладнена числівником (див. №5260). Див. також № 5259.

5262. Явóрщина 2-а– х, Кр. Як н. п. зареєстрований у 1911 р. Н. – див. № 5261.

5263. Явтухú – с., Др, Явт. Варіанти н.: Руда Парубоча (1517), Елтухи, Руда Паробоча (XVI–XVIII ст.), Joltuchy (1607), Jaltuchi (1615), Joltuky (1630–1650), Jaltuchy (1787), Елтухи (поч. XIX cт.), Илтухи (1888), Явтухи, Йолтухи (1926), Явтухи (1946). Колишня н. складалася з ГТ (див. № 3926) та присвійного прикметника. Сучасна н. – посесивна: на поч. XVI ст. пос. перейшло у власнiсть помiщикiв Явтухiв [АЮЗР].

5264. Ягідники – х., Сл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. Варіанти н.: Ягодна (ХІХ ст.), Ягодники (1911), Ягідники (1926). Відмікротопонімна н., в основі якої – ГТ ягіднúк зі значенням „місце, де збирають чорниці” [О. К. Данилюк].

5265. Якúмівці – с., Кр, Грц. Варіанти н.: Якимовцы (1593), Jakimowcy (1789), Якимівці (1926), Акимомцы (1992). Патронімічна н.: пор. ос. н. Якимъ (1175).

5266. Якíмовка– с., Чм. Існувало у І трет. ХХ ст. біля с. Андріївка. Відантропонімна посесивна н.

5267. Якубúха – х., Сл. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Миньківці. Посесивна н., в основі якої – андронім.

5268. Ялúнiвка – с., Лт, Яли. Варіанти н.: Pohoгyla (1784), Pohoгila (1787), Погорел (1805), Погорелое (1855), Погорiла (1938), Погорелая (1958), Ялинiвка (1967), Ялиновка (1976). Колишню н. виводять від прикметника погорiлий: пос. розташоване на мiсцi згарища [С. Д. Бабишин]. В основі сучасної н. – флоролексема ялина.

5269. Я́мка – висілок, Вл. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Фридрихівка. В основі н. – ГТ ямка; пор. яма – „заглибина у ґрунті невизначеної форми” [Т. А. Марусенко].

5270. Я́мка – ур., Бл. Існувало у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Тростянка. Н. – див. № 5269.

5271. Ямкú – ур., Із. Існувало у ХІХ ст. біля с. Стороничі. Н. – див. № 5269.

5272. Я́мпіль – смт., Бл, Ямп. Відоме із ХІІ ст. У 1152 р. міст. Ямпіль було городищем Тихомля. У 1569–1923 рр. – вол. ц. Із 1939 р. – смт. Варіанти н.: Янушполь (1535), Ямполь (1563), Janpol (1696), Jampol (1701), Ямпіль (1926). Етимологічні гіпотези: 1) від терміна ям – „поштова станція” [М. Т. Янко]; 2) від ГТ яма: пос. розташоване у ямі по відношенні до Тихомля, а піль вживається у значенні поле [М. І. Теодорович]; 3) від н. колишнього волинського племені Ямпольдів. Більшість схиляється до думки, що н. посесивна – „місто Януша”, позашлюбного сина польського короля Сигізмунда і Катерини Телніч, князя Януша, якому у 1532 р. магнат Сенюта продав пос. До того часу міст. називалося Тихомельське городище. З часом литовське ім’я змінилося польським Ян (Янпіль), а потім н. трансформувалася у Ямпіль [В. М. Олуйко].

5273. Ямпíльчик – р., л. Жванця л. Дністра; протікає через с. Ямпільчик, Хропотова, Почапинці (Чм). Варіанти н.: Jampolczyk, Ямпольчикъ (СГУ). Довжина – 13км [КРВУ]. Відойконімна н. (див. № 5274).

5274. Ямпíльчик – с., Чм, Ямл. Засноване на поч. XVIII ст. Яном Пулькою [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. Варіанти н.: w Jampolсzyku (1765), Ямпольчик (1800), Емпольчик (1805), Ямпiльчик (1926). Етимологічні гіпотези: 1) в основі н. – деформоване ім’я першопоселенця Ян i ГТ поле, піль; 2) пос. засноване переселенцями iз мiст. Ямполя. Імовірніше, що н. посесивна, складається з деформованого імені та прізвища власника (Ян Пулька).

5275. Ян– гора, Чм. Розташована у заказнику „Івахновецькі товтри” [ППХ]. В основі н. – ос. н. Ян.

5276. Янíвка – х., Км. Iснував у II пол. XIX ст. Відантропонімна н.; пор. ос. н. Ян, Янко (1369).

5277. Янìвка – х., Пл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Велика Березна. Варіанти н.: фольв. Яновка (1899), Янівка (1926). Н. – див. № 5276.

5278. Янковий – х., Тф. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Колісець. Відантропонімна посесивна н. (див. № 5276).

5279. Янова Криниця (Янове Джерело) – урочище біля с. Вишнівчик (Чм), у якому знайдено залишки давнього пос. [І. С. Винокур]. Н. складається із присвійного прикметника і ГТ.

5280. Янушовéцький – фільварок, Вл. Як н. п. Янушовецкій зареєстрований у 1899 р. Локативна н., в основі якої – ад’єктонім (див. № 1812).

5281. Янушовéцький – х., Вл. Як н. п. Янушовецкій зареєстрований у 1899 р. Н. – див. № 5280.

5282. Янчинéцька корчмá– корчма, Км. Як н. п. зафіксована у 1893 р. Н. складається з ад’єктоніма й АГТ.

5283. Яр-Дерев’янський – присілок, Км. Iснував у II пол. XIX ст., приєднаний до с. Дерев’яни. Локативна н.-сл.-сп., що складається з ад’єктоніма та ГТ яр – „високий, крутий берег; обрив; долина з крутими схилами, яка утворилася внаслідок розмивання пухких порід річками, дощовими потоками” [С. Д. Бабишин]. Н. досить типова для Поднiстров’я: спочатку тут оселялися бідняки – вихiдцi iз рiвнинних сiл, оскiльки непридатнi для землеробства яри вважалися незайнятими землями, i н. Яр характеризувала соцiальний статус поселенцiв; пiзнiше для розширення пос. уже не було iншої можливостi, крiм заселення пересiченої мiсцевостi, i н. вживалася лише для локативно-квалiтативної характеристики пос. [С. Д. Бабишин].

5284. Яр-Жванчикíвський – х., Дн. Як н. п. Jar Zwanczykoski зареєстрований у 1784 р. біля с. Великий Жванчик. Н. – див. № 5283.

5285. Яр-Козодавинéцький – с., Км. Існувало у І пол. ХХ ст., приєднане до с. Каштанівка. Н. – див. № 5283.

5286. Яр-Косиковéцький – с., Км. Існувало у ІІ пол. ХІХ – І пол. ХХ ст. біля с. Липи. Варіанти н.: д. Яр-Косяковский (1862), д. Косиковецкий Яр, Яр-Косиковецкий (1893), Яр-Косиковецький (1926). Н. – див. № 5283.

5287. Яр-Крушáнівський – с., Км. Існувало у І пол. ХХ ст., приєднане до с. Крушанівка. Варіанти н.: Пр. Крушановки (1911), прис. Крушанівський Яр (1926), х. Яр-Крушанівський (1956). Н. – див. № 5283. Варіант н. – АГТ та ойконім.

5288. Яр-Мушкутинéцький – х., Дн. Як н .п. Jar Muszkatyniecki зареєстрований у 1784р. Детальніші вiдомості вiдсутнi. Н. – див. № 5283.

5289. Яр-Нефедовéцький – с., Км. Існувало у кін. ХІХ – І пол. ХХ ст., приєднане до с. Лучки. Варіанти н.: прис. Яр Нефедовецкий (1893), х. Нефедівський Яр (1926), х. Яр-Нефедовецький (1956). Н. – див. № 5283.

5290. Яр під За́йчиком – р., п. Зайчика л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра (Кр). Довжина – 13 км” [КРВУ]. Локативно-квалітативна н. (від гідроніма (див. № 1561) і ГТ яр (див. № 5283).

5291. Яр-Приворóтський – с., Км. Існувало у І пол. ХХ ст., приєднане до с. Привороття. Варіанти н.: д. Приворотский Яр (1905), х. Яр-Приворотський (1956). Н. – див. № 5283.

5292. Яр-Рýнкошівський – с., Км. Існувало у кін. ХІХ – І пол. ХХ ст., приєднане до с. Рункошів. Варіанти н.: односелье Рункошевские Хутора (1893), х. Яр-Рункошівський (1926). Н. – див. № 5283.

5293. Яргóщина – х., Пл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. як н. п. Яргощина. Відмікротопонімна н. посесивного характеру.

5294. Яргóщина – х., Шп. Як н. п. зареєстрований у 1899 р. Н. – див. № 5293.

5295. Ярéмичі – с., Ск, Ірш. Варіанти н.: Яримичи (1593), Еремичи (1855), Jаremicze (1885), Яремичи (1899), Яремичі (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Ярема, Яремко (ХІІ ст.).

5296. Ярéсиве – ур., Шп. Існувало на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Яресово (1910), Яресиво (1911). Посесивна н.; пор. ос. н. Ярець (1482).

5297. Ярú– ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 5283.

5298. Я́ришова (Яр) – х., Др. Iснував у I трет. XX ст. бiля с. Радiвцi. Двi паралельнi н.: посесив i ойконiмiзований ГТ (див. № 5283); мабуть, друга н. мотивована першою.

5299. Яркú– х., Км. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Китайгород. Варіанти н.: прис. Яр Китайгородский (1893), Ярки (1926). Н. – див. № 5283.

5300. Яркú Ясúшина– х., Дн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Рачинці. Посесивна н.-сл.-сп., що складається з ГТ і прізвища власника.

5301. Ярмолинéцький райóн – адміністративно-територіальна одиниця, яка існує з 1923 р. Центр – смт. Ярмолинці (Яр.). У складі району в різні роки нараховувалося: 17 сільрад та 60 н. п. (1926), 25 сільрад та 34 н. п. (1946), 19 сільрад, 1 смт. та 44 села (1962), 24 сільради, 1 смт. та 59 сіл (1987), 1 селищна, 29 сільських рад, 1 смт. та 59 сіл (2004). Загальна площа становить 900 кв. км. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ район (див. № 49).

5302. Ярмóлинцi – зал. ст., Яр. Як н. п. видiлене у 1926 р., у 1965 р. приєднане до смт. Ярмолинцi. Зараз фіксується як зал. ст. Варіанти н.: зал. ст. Станцiя Ярмолинцi (151 верста Шепетiвської лiнiї) (1926), ст. Ярмолинцi (1938), сел. зал. ст. Ярмолинцi (1956), Ярмолинцi (1960). Трансойконімна н. Варіанти н. ускладнювалися АГТ і числівниково-прикметниково-іменниковим сл.-сп.

5303. Ярмóлинцi – смт., Яр. Iснувало ще в X ст. [Вперед. – 1967. – № 66]. Вiдоме з 1400 р. [ІМІС]. Із 1445 р. до 40-х рр. XX ст. – міст. Із 1958 р. – смт. На рубежі ХІХ і ХХ ст. – вол. ц., із 1923 р. – рай. ц. Варіанти н.: Jermolinczi (1407), Jarmolyncze (1493), Ярмолинцы (1530), Jarmolince (1612), Ormoliniecz (1630–1650), Ермолинцы (XVIII ст.), Jarmulincy (1784), Ярмолинцi (1926). Н. походить вiд iменi засновникiв (чи перших мешканців) пос.; за переказами, це був сотник Ярема [Радянське Подiлля. – 1985. – № 120]; пор. також ос. н. Ярмола (1430), помiщики Ярмолинськi (поч. XV cт.).

5304. Я́рова Слобíдка – с., Дн, Млк. Варіанти н.: Ярова (1665), Stobudka Jarowa (1784), Jarowa Stobudka (1787), Слоб. Ерова (1805), Stobоdka Jarowa, Stobоda Jarowa (1820), д. Ярова Слободка (1862), д. Яровая Слободка (1893), Ярова Слобiдка (1926). Н. складається з прикметника, мотивованого ГТ (див. № 5283) і АГТ (див. № 4147).

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 596061 Следующая