ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 52 страница

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 545556 57 58 59 60 61 Следующая

4685. У́сова – х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Малий Правутин. Генітивна посесивна н.

4686. Устúнів – х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Яблунівка. Варіанти н.: ур.Устиловъ (1906), Устинів (1926). Відантропонімна посесивна н.

4687. Устя– с., Км, Уст. Варіанти н.: Uszcze (1403), Устье (1441), Устя (1441), Ustje (1453), Uscze (1493), Устье Чвиклеевское (1530), Oucze (1630–1650), Uscie (1661), Устье Днестровское, Смотрицкое, Цвикловское (серед. ХІХ ст.), Устье, Устьечко (майже зникло)(1893). Локативна н.: пос. розташоване в усті р. Смотрич [С. Д. Бабишин]; пор. ГТ устя – „гирло” [СУМ]. Див. також ос. н. Устя [Б. Д. Грінченко].

4688. Устя́нівка – с., Шп, Рож. Існувало у ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Усяновка (поч. ХІХ ст.), Устьяновка (1855), Устяновка (1899), Устянівка (1926). Відантропонімна посесивна н., пор. ос. н. Устя, Устин [Б. Д. Грінченко].

4689. У́тка – р., л. Богушівки п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра ()СГУ); протікає через м. Славут. Н. мотивована зоолексемою (пор. також суміжну р. Гуска).

4690. Ухаби – ур. біля с. Ріпинці (Км), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Плюральна н., мотивована російськомовним апелятивом зі значенням „нерівна дорога, ями”.

4691. Ушицький повíт –адміністративно-територіальне утворення, яке існувало з кін. XVIII ст. до 1923 р. Центри – міст. Стара Ушиця (1795–1829), міст. Нова Ушиця (1829–1923). У складі повіту в 1889 р. нараховувалося 584 пос., 199 тис. мешканців. До його складу у 1914 р. входили Грушівська, Дунаєвецька, Заміхівська, Калюська, Капустянська, Китайгородська, Косиковецька, Лисецька, Миньковецька, Мукарівська, Осламівська, Рахновецька, Солобковецька і Струзька волості. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ повіт (див. № 1040).

4692. У́шиця – р., л. Дністра; протікає через н. п. Пільний Олексинець (Гр), Нове Село, Томашівка, Соколівка, Лисівка, Сутківці, Борбухи, Круті Броди, Корначівка (Яр), Адамівка, Зіньків, Черкасівка, Великий Олександрів (Вн), Гамарня, Велика Кужелева, Миньківці, Городиська, Притулівка Сокілець (Дн), Джуржівка, Кружківці, Отроків, Тимків, Губарів, Вахнівці (Нв), Липа, Гута-Чугорська, Стара Ушиця (Км). Варіанти н.: „и собра Ŵ Боброкы. доже и до рhкы Оушицh и Проута” (1229), Onczica (1-а пол. ХVII ст.), Ouczyca (1674), Ouszyka (1685), Ушица (1825), Uszyca; Ужица (1829), UszycaStara, Uszyca Wielka, Старая Ушица, Onczyca, Вушиця [СГУ]. Довжина – 122 км [КРВУ]. Етимологічні гіпотези: 1) від ст.-сл. ошую – „по лівий бік, ліворуч” у значенні „ліва притока”, що найбільш імовірно; 2) споріднення з гідронімом Ужа балтського походження; 3) від литовського uosis, діал. ousis – „ясен” [ЕСЛН]; 4) від поширення на берегах рослин оушь, ушь: так наші предки називали один з видів дягелю – багаторічну трав’янисту рослину, яку з давніх часів вживали в їжу і для лікування [М. Т. Янко]. Н. ускладнювалася квалітативними прикметниками.

4693. Ушиця– х., Яр. Існував у І пол. ХХ ст. біля с. Баранівка; у 1956 р. знято з обліку н. п. Відгідронімна н. (див. № 4692).

4694. Ушиця– х., Яр. Існував у XVІІІ – І пол. ХХ ст. біля с. Вербка-Мурована. Варіанти н.: mlyn Uczyca (1784), х. Ушиця 1 млин (1926), Ушиця (1946). Н. – див. № 4693. Н. диференційована порядковим числівником і апелятивом у значенні АГТ.

4695. Ушиця 2 млин– х., Яр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Вербка-Мурована. Н. – див. № 4694.

4696. У́шка – р., п. Ушиці л. Дністра; Ушка; гирло вище р. Глибічок; протікає через с. Солобківці, Тарасівка, Андріївка, Проскурівка (Яр), Слобідка-Малієвецька, Сприсівка, Ярова Слобідка (Дн). Варіанти н.: Ушка, М. Ушка [СГУ], Мал. Ушица [ГССРИ]. Довжина – 27 км [КРВУ]. Найменування утворилося від гідрооснови Уш- (див. № 4692) і суфікса -к(а)[М. Т. Янко]. Н. ускладнювалася квалітативним прикметником.

4697. Ушка – п. Ушиці л. Дністра; протікає через с. Руда-Гірчичнянська, Велика Кужелева (Дн). Варіант н.: Вушка [СГУ], Ниж. Ушица (ГССРИ). Довжина – 28 км [КРВУ]. Н. – див. № 4696.

4698. Ушпíллє – ур., Сл. Існувало у І трет. ХХ ст. біля х. Гончариха. Варіанти н.: Ушпилье (1911), Ушпіллє (1926). Відмікротопонімна н.; пор. ГТ шпиль – „горб; невисока крута гора” [Б. Д. Грінченко].

4699. Ушýка – р., л. Збруча л. Дністра; між р. Турівка і Шандрова [СГУ]. Довжина – 14 км [КРВУ]. Те саме, що й Ошука (див. № 3391). Н. – від старослов’янського ошую – „по лівий бік, ліворуч, ліва притока” [С. Д. Бабишин].

4700. Ф. при Зозýлинцях-Малúх – фільварок, Тф. Як н. п. зареєстрований у 1899 р. Н. складається з АГТ та ойконіма.

4701. Фадíївка – с., Пл, Бра. Засноване у ХVІІІ ст. [Новий шлях. – 1928. – № 139]. Варіанти н.: Тадеушполь (1855), Тадеушпіль (1926), Фадіївка (1946). В основі колишньої н. – сл.-сп. „поле Тадеуша” Сучасна н. – відантропонімна посесивна; пор. ос. н. Тадеуш, Фадій [Б. Д. Грінченко].

4702. Фáйда –окреме господарство, Гр. Існувало у І трет. ХХ ст. біля с. Новосілка. Посесивна н.

4703. Файфорова – ур. біля с. Гатна (Др), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Відантропонімна посесивна н.

4704. Фащíївка – с., Вн, Ясз. Варіанти н.: Faszczejowka (1784), Faszczijowce (1789), Фащиевка (1805), Фасеевка (поч. ХІХ ст.), Фащіївка (1926), Фащиївка (1938). Відантропонімна посесивна н.

4705. Федúшена – ур., Пл. Як н. п. уроч.Федышена зареєстроване у 1899 р. Генітивна посесивна н.

4706. Федíрки – с., Вл, Фед. Відоме з 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Федорки (1850), Fedyrki (1892), Федурки (1899), Хведірки (Федурки) (1926), Федірки (1946). За народними переказами, у с. поселився великий багач Федір, звідси й н. На нашу думку, родова н.; пор. ос. н. Федорко (1284), Фєдор (1385).

4707. Фéдорівка– с., Дн. У 1967 р. приєднане до с. Лошківці. Варіанти н.: Федоровка (1800), Теодоровка (1888), Федорівка (1946). Посесивна відантропонімна н.: пос. засноване поміщиком Феодором Потоцьким [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський].

4708. Фéдорівка – с., Кр, Лед. Варіанти н.: д. Федоровка (1855), Федорівка (1926). Відантропонімна н. (див. також № 4706).

4709. Федькíв– х., Гр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Великий Карабчіїв. Посесивна н.; пор. ос. н. Федько (1434).

4710. Федючкá – х., Вл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Щаснівка. Генітивна посесивна н.

4711. Федючкá Хвéдора – х., Вл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Щаснівка. Генітивна посесивна н.

4712. Фéрма – ліс. ст., Яр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 4713.

4713. Фéрма – с., Гр. Існувало у І пол. ХХ ст.; приєднане до с. Стара Пісочна. Варіанти н.: х. Гнилая-Ферма (1914), Гнила-Ферма (1926), х. Ферма (1946). В основі н. – апелятив ферма у значенні АГТ: у XVIII–ХІХ ст. утворювалися відокремлені садиби, так звані ферми, на яких проживали найманці; окремі ферми переростали у висілки [С. Д. Бабишин]. Пор. ферма – „приватне сільськогосподарське підприємство на власній або орендованій землі” [СУМ]. Варіант н. ускладнений квалітативним прикметником.

4714. Фéрма – ферма, Сл. Існувала у І трет. ХХ ст. біля с. Ставичани. Н. – див. № 4713.

4715. Фéрма – фільварок, Нв. Існував у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. біля с. Жабинці. Варіанти н.: фольв. Жабинецкий фольварок (1893), фольв. Ферма (1905). Н. – див. № 4713. Варіант н. складався з ад’єктоніма та АГТ.

4716. Фертюкá– х., Хм. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Осташки. Варіанти н.: Хутор Фертюка (1893), Фертюка (1926). В основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини.

4717. Фишкíв – х., Пл. Існував на поч. ХХ ст. як х. Фышкивъ. Відантропонімна посесивна н.

4718. „Фільвáрген”– х., Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Доброгорща. В основі н. – трансформований АГТ фільварок.

4719. Фільвáрок– фільварок, Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Черепівка. В основі н. – АГТ фільварок зі значенням: 1) хутір або виселок; садиба, ферма; 2) у феодальних Польщі, Литві, Білорусії та Україні – комплекс земельних угідь, на яких феодал-поміщик вів власне господарство; 3) у Польщі, Західній Україні та Західній Білорусії (до 1939 р.) – панський маєток із господарчими будівлями; економія [СУМ].

4720. Фільвáрок – фільварок, Шп. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Коса Решнівка. Н. – див. № 4719.

4721. Фільвáрок – х., Вн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Женишківці. Н. – див. № 4719.

4722. Фільвáрок – х., Нв. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Цівківці. Н. – див. № 4719.

4723. Фільвáрок без нáзви – фільварок, Кр. Як н. п. Фольв. безъ названія зареєстрований у 1899 р. Н. – див. № 4719.

4724. Фільвáрок Болгáри– х., Дн. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Воробіївка. Варіанти н.: фольв. Бугары (1893), фольв. Болгары (1898), х. Фільварок Болгари (1926). Н. складається з АГТ (див. № 4719) та етноніма.

4725. Фільвáрок Буцнéвича– фільварок, Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Боднарівка. Н. складається з АГТ (див. № 4719) та прізвища власника.

4726. Фільвáрок Вéйдліха– фільварок, Гр. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Клинове. Н. – див. № 4725.

4727. Фільвáрок Гродзíцького Івáна– фільварок, Вл. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Канівка. Н. – див. № 4725.

4728. Фільвáрок Гродзíцького Ігнáтія– фільварок, Вл. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Канівка. Н. – див. № 4725.

4729. Фільвáрок Двірнúцького– фільварок, Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Гуків. Н. – див. № 4725.

4730. Фільвáрок Демковéцька Кушнирíвка– фільварок, Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Демківці. Н. складається з АГТ, ад’єктоніма та відантропонімного посесива (див. № 2456).

4731. Фільвáрок Демковича– фільварок, Км. Існував у кін. ХVIII ст. біля м. Кам’янець-Подільський. Н. – див. № 4725.

4732. Фільвáрок Косéцького Фрáнца– фільварок, Яр. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Савинці. Н. – див. № 4725.

4733. Фільвáрок Кочубíївський (бýвший Гомíнського;тепер– Кочубíївського сільськóго товарúства)– фільварок, Вл. Існував у ІІ пол. ХІХ ст. біля с. Кочубіїв. Н. складається з АГТ та ад’єктоніма. В основі колишньої н. – прізвище власника, ускладнене квалітативним дієприкметником.

4734. Фільвáрок Мартúнівка– фільварок, Гр. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Немиринці. Н. складається з АГТ та відантропонімного посесива (див. № 2889).

4735. Фільвáрок Олексáндрівка– фільварок, Гр. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Немиринці. Н. складається з АГТ та ойконіма (див. № 3329).

4736. Фільвáрок Натáліна– фільварок, Сс. Існував у І пол. ХІХ ст. біля с. Іванківці. Варіанти н.: фольв. Иванковецкий (1862), Фольварок Наталина (1893). Н. – див. № 4725. В основі першої н. – ад’єктонім.

4737. Фільвáрок Почапинéцький (Обертúнського)– фільварок, Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Почапинці. Н. складається з АГТ та ад’єктоніма, конкретизується прізвищем власника.

4738–4739. Фільвáрок Пржездéцького– фільварок (2), Хм. Існували у кін. ХІХ ст. біля сіл Антонівка і Миколаїв. Н. – див. № 4725.

4740. Фільвáрок при с. Ладúги – фільварок, Ск. Як н. п. Фільварокъ при с. Ладыгахъ зареєстрований у 1911 р. Н. складається з АГТ і ойконіма.

4741. Фільвáрок Рацібóрівського– фільварок, Вл. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Раціборівка. Н. – див. № 4725.

4742. Фільвáрок Сільськогоспóдарського Проскýрівського Бýпра– фільварок, Яр. Існував у 20-х рр. ХХ ст. біля с. Вербка. Н.-сл.-сп. складається з АГТ та н. організації, якій підпорядкований денотат.

4743. Фільвáрок Солобковéцький (Бельцúнівський)– фільварок, Яр. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Солобківці. Н. складається з АГТ та ад’єктоніма, конкретизується антропонімом.

4744. Філянíвка– с., Нв, Нву. Варіанти н.: Filanowka (1787), Филяновка (1805), Феленовка (поч. ХІХ ст.), Slob. Szlakowa Filanowka (1820), д. Филянувка (1862), предм. Филяцувка (1893), передм. Фільянівка (1926), Філянівка (1946). Відантропонімна н.; пор. ос. н. Філон, Філя ← Пилип [І. І. Трійняк]. Варіант н. ускладнений АГТ (див. № 4147) і локативним прикметником.

4745. Фінíвського – х., Яр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Виноградівка. Генітивна посесивна н.

4746. Фíрштентáль – колонія, Із. Утворена у 1869 р. німцями-колоністами біля с. Кунів [О. Воронін]. Детальніші відомості відсутні. Відмікротопонімна н.; у перекладі з німецької – „чотири долини” [НРС].

4747. Флоріáнівка –с., Км. Засноване на поч. ХІХ ст. поміщиком Флоріаном Вінчепольським під н. Слобідка Оленівська, Флоріанівка [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. У 50-х рр. приєднане до с. Оленівка. Варіанти н.: с. Флориановка (1888), посіл. Флоріянівка (1926), х. Флоріанівка (1956). Посесивна відантропонімна н. Паралельна н. – АГТ (див. № 4147) і ад’єктонім.

4748. Фолюшки –с., Дн. Засноване у 60-х рр. ХІХ ст. [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. У 1967 р. приєднане до с. Слобідка-Балинська. Варіанти н.: д. Прис. Фолюшки (1826), Фалюшки (1888), д. Фолюшки (1893). Відмікротопонімна н., в основі якої – діалектизм фолюші зі значенням „майстерня або верстат, де виробляють (валяють) сукно” [С. Д. Бабишин]. Пор. також фолюшар – „сукновал” [Б. Д. Грінченко].

4749. Фоса – р., п. Ікопоті л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Решнівка, Гриценки, Тріски (Кр) [СГУ].Довжина – 12 км [КРВУ]. В основі н. – ГТ фоса зі значенням „рів, канава” [Т. А. Марусенко].

4750. Фо́са – р., п. Південного Бугу; початок – у Вінницькій обл.; протікає через с. Новокостянтинів (Сс) [СГУ]. Варіанти н.: Звониха, Фосса [В. К. Гульдман]. Н. – див. № 4749, 1255.

4751. Фоса – р., п. Скрипівки л. Хомори л. Случі п. Прип’яті п. Дніпра; протікає біля с. Коса Рішнівка (Шп). Варіант н.: Хвоса [СГУ]. Н. – див. № 4749.

4752. Фрáнівка – присілок, Яр. Засноване на поч. XVІІІ ст. [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. У 30-х рр. ХХ ст. приєднаний до с. Косогірка. Варіанти н.: w Franuwce (1765), Franowka (1820), д. Франовка (серед. ХІХ ст.), прис. Франівка (1926). Відантропонімна н.; пор. ос. н. Франк, Франко, Франя (І. І. Трійняк).

4753. Францúсківка – х., Вл. Як н. п. Franciszkowka зареєстрований у 1820 р. біля с. Дзеленці. Детальніші відомості відсутні. Відантропонімна посесивна н.

4754. Франчукá – ліс. ст., Сс. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. В основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини.

4755. Фредúнського – х., Вн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Гоголі. Н. – див. № 4754.

4756. Френюкíв – х., Тф. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Караїна. Посесивна н.

4757. Фрúга– ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Відмікротопонімна н.; пор. фрига – „дерево завдовжки сім сажнів” [Б. Д. Грінченко]. Можливо, відантропонімна н.

4758. Фридровéцька дáча– ліс. ст., Км. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. складається з ад’єктоніма (див. № 1644) та апелятива у значенні АГТ.

4759–4760.Фридровéцька ліснá дáча– ліс. ст. (2), Км. Як н. п. зареєстровані у 1926 р. Н. – див. № 4758.

4761. Фýрманівка– с., Км, Кул. Засноване у 1444 р. кам’янецьким міським воєводою Миколою Фурманом на місці спустошених татарами сіл Воєводинці та Окунів [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. Варіанти н.: Окунев, Воеводинцы (1430), Фурмановка (1460), Furmanowcze (1530–1542), Фурмановцы (1530–1542), Окуниов (XVI ст.), Furmanowka (1784), Фурмановка, Фурмановцы, Окунев (дві останні – майже зникли)(1893), Фурманівка (1926). За переказами, колишня н. пос. – Дем’янів Яр: мешканці пос. на чолі з Фурманом переселилися на гору і утворили нове пос. під н. Фурманівка. Колишні н.: 1) посесивна відантропонімна; пор. ос. н. Окунь (1495); див. також р. Окунь (№ 3327); 2) в основі н. – найменування мешканців: воєводинці – „піддані воєводи”. Сучасна н. – відантропонімна посесивна.

4762. Фýрманівська долúна– висілок 2-й, Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Фурманівка. Н. складається з ад’єктоніма та ГТ.

4763. Х. при с. Ледя́нка – х., Кр. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Леденецкая (1845), Х. при с. Ледянка (1910). Н складається з АГТ та ойконіма. Варіант н. мотивований ад’єктонімом (див. № 2504).

4764. Хапáнівка– с., Дн. Існувало у XVІІІ–ХІХ ст.; злилося із с. Притулівка. Варіанти н.: Chapanowka (1789), Хапановка (1805). Етимологія н. невідома. За переказами, н. мотивована дієсловом хапати: хвороба вхопила багато людей. Імовірніше, відантропонімна н.

4765. Хапáнівка– х., Яр. Існував у кін. ХІХ ст. Н. – див. № 4764.

4766. Харитóнівка –с., Дн, Тер. Відоме з І пол. ХХ ст. Варіанти н.: х. Харитонівка (1946), Харитоновка (1979). У 1928 р. землевпорядник Харитонов зробив план села. Можливо, це й стало причиною найменування [В. С. Прокопчук].

4767. Хáрківці – с., Сс, Хар. Відоме з ХVІІІ ст. Варіанти н.: Харьковцы (1855), Харковцы (1911), Харківці (1926). Відантропонімна н.; пор. ос. н. Харка, Харко (1495).

4768. Харковéць– ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. Відмікротопонімна н.

4769. Харковéцька-Берéзина – х., Сс. Існував у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Харковецк. Степь (1899), Харковецк.-Березина (1911). Н. складається з ад’єктоніма та ГТ (див. № 176).

4770. Хáта Бурдéй Дóвганя – х., Нв. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Вахнівці. Посесивна н., що складається з апелятива у значенні АГТ та прізвища.

4771. Хáта в Ляскорýнській землí– х., Км. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Параївка. Н. складається з апелятива – замінника АГТ хутір та локативного сл.-сп.

4772. Хáта під лíсом– х., Км. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Гута-Чугорська. Н. – див. № 4771.

4773. Хáта Савíцького –х., Чм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Кочубеїв. Н. – див. № 4770.

4774. Хатú Новí – висілок, Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Супрунківці. Квалітативна н.-сл.-сп.

4775. Хаткú – ур., Сл. Існувало у І трет. ХХ ст. біля с. Пузирки. В основі н. – апелятив у значенні АГТ.

4776. Хаткú – х., Тф. Існував у І пол. ХХ ст. У 40-х рр. ХХ ст. приєднаний до с. Мар’янівка. Н. – див. № 4775.

4777. Хвалú-Бог – ур., Пл. Існувало у ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Фалибогово (1899), Хвали-Богъ (1911). В основі н. – сл.-сп. хвалити бога.

4778. Хвéдорівка– висілок, Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Івашківці. Посесивна відантропонімна н.

4779. Хвéдорівка– х, Км. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Лисківці. Н. – див. № 4778.

4780. Хведьчукá – ліс. ст., Із. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Комини. Генітивна посесивна н.

4781. Хворóсна– с., Нв, Отр. Відоме з І пол. ХХ ст. Варіанти н.: х. Хворосна (1926), Хворосная (1979). С. Д. Бабишин виводить н. від апелятива хворост – „хмиз”. Можливо, відантропонімна н.

4782. Хвóщівка – артіль, Сл. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Трансойконімна н. (див. № 4784).

4783. Хвощівка – потік, л. Мукші л. Дністра; протікає через с. Колубаївці (Км). Варіант н.: Фущевка [СГУ]. Можливо, н. мотивована флоролексемою хвощ.

4784. Хвóщівка – с., Сл, Хво. Варіанти н.: Хвощевка (1855), Хвощовка (1888), Хвощівка (1926). За С. Д. Бабишиним, у н. відбито особливості місцевої трав’янистої рослинності – росте хвощ. На нашу думку, н. мотивована антропонімом.

4785. Хвóщівка – х., Сл. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. Варіанти н.: Стуга (Хвощевській млынокъ) (1899), Хвощевск. Млынок въ ур. Струга (1899), Хвощовский-Млынок (1906), х. Хвощівка(1926). Остання н. – трансойконімна (див № 4784). Колишні варіанти – локативно-квалітативні сл.-сп., що складаються з ад’єктоніма, мікротопоніма, ГТ та апелятива у значенні АГТ. Пор. стýга – „плетений з лози та обліплений глиною козуб, в якому зберігають зерно, муку” [Б. Д. Грінченко].

4786. Хúжники – с., Ск, Ірш. Варіанти н.: Хижники (1593), Chyzniki (1885). За С. Д. Бабишиним, н. вказує на тип і форму жител; пор. хижа – „глиняна напівземлянка; хата; халупа” [Б. Д. Грінченко]. На нашу думку, родова н.; пор. ос. н. Хижа, Хижниченко (1672).

4787. Хижня́нський – х., Ск. Існував у ХІХ ст. Варіанти н.: Хижинская (І пол. ХІХ ст), Хижницкая (1855), Хижнянскій (1899). Локативна н., в основі якої – ад’єктонім.

4788. Хінцéнщина – х., Сл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Шляхова. Варіанти н.: Хинцинщина (1899), Хінценщина (1926). Відмікротопонімна н., можливо, мотивована антропонімом.

4789. Хіньóвка – х., Із. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. Варіанти н.: Хиніовка (1899), Хиніововка (1911). Відантропонімна посесивна н.; див. – землевласники Хиновскіе [АЮЗР].

4790. Хірановéць – х., Сл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Манятин. Варіанти н.: ур.Хіроновецъ (1899), х. Хірановець, Хіроновець (1926). Мотивація н. невідома; пор. ос. н. Хира (1535).

4791. Хлúнів яр– хата, Нв. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Пижівка. Н. складається із присвійного прикметника та ГТ.

4792. Хмúза – х., Із. Існував на поч. ХХ ст. як Хмыза. Можливо, в основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини.

4793. Хмéлисько – х., Бл. Як н. п. Хмелhско існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. Відмікротопонімна н., в основі якої – флоролексема хміль.

4794. Хмелівка – р., п. Смілки л. Случі п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Хмелівка (Шп). Варіант н.: Хмелевка [СГУ]. Однозначної думки щодо походження н. немає: гідронім мотивований або ойконімом (див. № 4796), або флоролексемою.

4795. Хмелíвка – с., Гр, Хме. Варіанти н.: Chmyelowa (1493), Chmielowa (1661), Chmielowka (1775), Chmilowka (1784), Chmielowce (1789), Хмелевка (1805), Хмелювка (поч. ХІХ ст.), Хмілівка (1926), Хмелівка (1938). За С. Д. Бабишиним, н. вказує на велику кількість хмелю на території пос. За іншими даними, н. мотивована прізвиськом засновника пос. [Прапор Ілліча. – 1975. – № 85]; пор. ос. н. Хміль (1412).

4796. Хмелíвка – с., Шп, Мхл. Варіанти н.: Chmielowka (1789), Хмелевка (1855), хут. Хмhлевка (1899), х. Хмелівка (1926). [С. Д. Бабишин] Н. – див. № 4795.

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 545556 57 58 59 60 61 Следующая