ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 56 страница

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 585960 61 Следующая

5098. Швáїн – х., Вн. Iснував у I трет. XX ст. бiля с. Гута. Зоофорна н. (у перекладі з німец. – „свиня” [НРС] ).

5099. Швáйнова Рудá– ур., Шп. Як н. п. зареєстроване у 1899 р. Н. складається із присвійного прикметника та ГТ.

5100. Шварóпіль– х., Сл. Як н. п. зафіксований у 1926 р. біля с. Плоска. Посесивна н., що складається з антропоніма та ГТ поле.

5101. Швéди – с., Др. Iснувало у I трет. XX ст., приєднане до с. Городище. Варіанти н.: х. Шведы (1905), Шведи (1926). Імовірно, н. мотивована відетнонімним прізвиськом перших поселенців.

5102. Швéди-Городúщенський – х., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Городище. Н. складається з ойконіма й ад’єктоніма.

5103. Швéйки– ур., Із. Існувало у ХІХ ст. біля с. Сторониче. Посесивна н.; пор. ос. н. Швейковський [АЮЗР].

5104. Швéць Арсéній– х., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Гатна. Посесивна н.

5105. Шебýтинці– с., Нв, Брз. Варіанти н.: Schebunticze (1469), Sebuthincze (1578), Sheboutincze (1630–1650), Szebutyniec (1661), w Szebutyncach (1765), Sobotynce (1784), Щибутинцы (1805), Шебутинцы (поч. ХІХ ст.), Шибатинцы (1856), д. Шебутинцы, Шебушинцы (1893), Шебутинці (1926). Патронімічна н., мотивована ос. н. Шебута; пор. ос. н. Шебуня (1495).

5106. Шевкíв– х., Пл. Існував на поч. ХХ ст. як Шевковъ. Посесивна відантропонімна н.; пор. ос. н. Шевко (1495).

5107. Шевцóва– окреме господарство, Др. Існувало у І трет. ХХ ст. біля с. Радянське. Генітивна посесивна н.

5108. Шевчéнiвка – с., Др. Iснувало у 20–30-х рр. XX ст. бiля с. Радiвцi. Меморіальна н., присвоєна в честь українського поета Т. Г. Шевченка.

5109. Шевчéнка– висілок, Кр. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Волиця Друга. Н. – див. № 5108.

5110. Шевчéнка – с., Із, Ліщ. Відоме з поч. ХХ ст. Варіанти н.: Шевченка хутір (1926), Шевченка (1946). Н. – див. № 5108. Н. ускладнювалася АГТ (див. № 4846).

5111. Шевчéнка – с., Ск, Чор. Відоме із серед. ХХ ст. Н. – див. № 5108.

5112. Шевчéнка – с., Сл, Мин. Відоме з І чв. ХХ ст. Н. – див. № 5108.

5113. Шевчéнка – с., Яр, Ярм. Відоме з І пол. ХХ ст. Варіанти н.: х. Шевченка (1946), Шевченко (1971). Н. – див. № 5108.

5114. Шевчéнка – сел., Гр. Існувало у серед. ХХ ст., у 1957 р. приєднане до м. Городок. Н. – див. № 5108.

5115. Шевчéнка – х., Дн. Існував у серед. ХХ ст., приєднаний до с. Олександрівка. Н. – див. № 5108.

5116. Шевчéнко, – зал. ст., Шп. Відома із кінця ХХ ст. Н. – див. № 5108.

5117. Шекéринці – с., Із, Шкр. Пос. існує з ХІІІ ст. [ІМІС]. Варіанти н.: Секиринци,Секержинцы, Сокулинцы, Сhкержинцы (1629), Sziekerzyncy (1789), Шекеринцы (1848), Шекиренцы (1855), Шикиринцы (1879), Секеринцы (1888), Сикержинцы (1899), Секержинцы (1906), Шекеринці (1926). Етимологічні гіпотези: 1) шики ринці – від рос. „шикать”; 2) Сікерженці – від польс. прізвища Сікержинські [М. О. Трипольський]. На нашу думку, патронімічна н.; пор. ос. н. Шекера, Шекерявий [АЮЗР].

5118. Шелестíвка – х., Бл. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Старики. Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Шелести [АЮЗР].

5119. Шелестя́ни– с., Нв, Кос. Варіанти н.: Szeleczezelo (1630–1650), Szelešciany (1784), Szelestany (1820), Шелестяны (серед. ХІХ ст.), Шелестяни (1926). Н. мотивована ос. н. Шелест.

5120. Шéлехове – с., Др, Бож. Пос. засноване в 1539 р. помiщиками Коричинськими пiд Шелеховим лiсом [АЮЗР]. Варіанти н.: Seliechow (1564), Selechow (1565), Kariczincze alias Szelechow (1580), Zelechow (1630–1650), Scelichow (1661), Szelechow (1663), Шелихов (1805), Шелеховцы (поч. XIX ст.), Шелехов (1855), Шелехово (1862), Шелихово (1893), Шелехiв (1938), Шелихiв (1940), Шелехове (1946). Відантропонімна посесивна н.; див. помiщики Шелехiвськi (1723, АЮЗР).

5121. Шéліхівка– хут., Др. Існували у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Городище. Варіанти н.: Szelechowka (1820), Шелеховка (1862), д. Шелиховка (1893), Шеліхівка (1926). Відойконімна н. (див. № 5120).

5122. Шéльвів – с., Бл, Зал. Варіанти н.: Шельвов (1545), Шелвовъ, Шевелев (1546), Шельвовъ (1855), Szelwow (1891), Шельвів (1926). Відантропонімна посесивна н.: бояри Шелвовські відомі з поч. XVI ст. [Н. М. Яковенко], воєвода Шєлвъ [ЄСЛН]; пор. ос. н. Шелвъ (1228).

5123. Шемáнівка – с., Сл. Існувало у ХІХ ст. біля с. Коломля. Відантропонімна посесивна н.

5124. Шепетíвка – м., Шп. У кін. ХVІ ст. – магдебурзьке право. Із 1650 р. – міст. У 1866–1923 рр. – вол. ц. У 1923–1930 рр. – окружний ц. Із 1930 р. – рай. ц. За деякими джерелами, перша згадка – у 1547 р. як Скалинцы. Але у 1594 р. згадуються окремо Съкалинъ, Шепетовъка. Варіанти н.: Шепетовка (1629), Szepetowka (1643), Шепетовичи (1857), Szepietowka (1883), Шепетівка (1926). Етимологічні гіпотези: 1) за легендою, дружина поміщика Чуховського закохалася у красеня-управляючого, але одного разу їхній шепіт почув ревнивий чоловік і покарав обох; 2) від прізвища легендарного отамана(Шепіт), який проживав тут на Татарській горі [О. П. Царук]; 3) від апелятива шепіт, який відбиває характер звуків, що розносилися від джерел, біля яких розташоване м.; 4) в основі н. – прізвище першого поселенця Шепот, Шепіт; пор. ос. н. Шепета (1552) [М. Т. Янко]. Остання гіпотеза є більш імовірною.

5125. Шепетíвка-Подíльська – зал. ст., Шп. Фіксується з ХІХ ст. Варіанти н.: Шепетовка (ХІХ ст.), Шепетовка ж. д. ст. (1911), ШепетовкаПодольская (1992), Шепетівка-Подільська (2004). Н. складається з ойконіма та відхоронімного прикметника.

5126. Шепетíвська окрýга– адміністративно-територіальна одиниця, заснована у 1925 р. Окружним центром було міст. Шепетівка. Округа нараховувала 13 районів, 153 сільради, 1144 поселення, 5 міст, 10 містечок, 568 сіл, 313 хуторів, 21 „деревню”, 16 урочищ, 11 фільварків. У 1932 р. було ліквідовано округи і створено 5 областей: Харківську, Київську, Дніпропетровську, Одеську та Вінницьку, до якої увійшла Шепетівська округа. У 1932–1935 рр. у прикордонній частині Вінницької області існувала прикордонна Шепетівська округа.

5127. Шепетíвський райóн – адміністративно-територіальна одиниця, яка існує з 1930 р. Центр – м. Шепетівка (Шп.). У складі району в різні роки нараховувалося: 25 сільрад, 1 смт. та 41 село (1946), 13 сільрад, 1 смт. та 44 села (1962), 20 сільрад, 1 смт. та 68 сіл (1987), 1 селищна, 22 сільські ради, 1 смт. та 68 сіл (2004). Загальна площа становить 1200 кв. км. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ район (див. № 49).

5128. Шеремéта– х., Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Малашівці. Посесивна н.

5129. Шеремéтівка– с., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Волоське. Відантропонімна посесивна н.

5130. Шúбена – с., Тф, Шиб. Перша згадка – у 1511 р. [І. А. Стасюк]. Варіант н.: Шибена-Руда (1553), Szibiena (1583), Шибенна (1629), Szybenna (1789), Шебенно (ХІХ ст.), Шибенно (1850), Шибена (1926). За переказами, н. походить від апелятива шибениця, на якій вішали у с. поляків або непокірних мешканців. На нашу думку, відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Шибенъ (1574). Колишня н. складається з ойконіма та ГТ: у ХV–ХVІІ ст. тут видобували залізну руду [М. І. Теодорович].

5131. Шúбениця– х., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Шатава. Варіанти н.: пос. Шебиница (1914), Шибениця (1926). Відмікротопонімна н, в основі якої – апелятив шибениця зі значенням „споруда для виконання смертної кари через повішення” [СУМ].

5132–5133.Шúбено – фільварок (2), Тф. Існували як н. п. Шебенно у ХІХ ст. Трансойконімна н. (див. № 5130).

5134. Шúдлiвка – с., Км. Засноване у XIX ст. помiщиками Шидловськими пiд н. Шидловка Сопруньковская. У 1967 р. приєднане до с. Привiтне. Варіанти н.: Шидловка (1862), Шидловка Супруньковецкая (1893), Шидлiвка (1926). Посесивна н., локалiзована ад’єктонімом [С. Д. Бабишин].

5135. Шúдлівці– с., Чм, Шид. За даними ІМІС, пос. відоме з 1578 р. під н. Шидлівці, іноді – Нижні Бабинці й існувало на правому березі р. Збруч. Пізніше частина мешканців переселилася на лівий берег, заснувавши теперішнє с. Варіанти н.: Czeluce (1630–1650), Szudlowsce (1661), w Szydlowcach (1765), Шидлевка (1800), Шидловцы (1805), Шидлівці (1926). Трансойконімна н. Н. правобережного пос., ймовірно, мотивована антропонімом; пор. ос. н. Шило, Шидло (1430); див. також – поміщик Шидловський [АЮЗР].

5136. Шидлóвського – х., Пл. Як н. п. Шидловскаго зареєстрований у 1899 р. В основі н. – прізвище власника Карла Шидловського у формі родового відмінка однини [М. І. Теодорович].

5137. Шидлóвщина– передмістя, Гр. Існувало у XVIII – І трет. ХХ ст. біля м. Городок. Варіанти н.: Szydlowszczyzna (1784), Шидловщина (1926). Відантропонімна посесивна н.

5138. Шúїнці– с., Др, Шиї. За переказами, колишня н. – Яковлє, проте документально це не підтверджується. Варіанти н.: Schyencze (1576), Siincze (1578), Szynce (1630–1650), Szyince (1661), Шейка (1800), Шеинцы (1805), Шыинцы (1862), Шеинцы, Шыинцы, Шигинцы (1893), Шиїнці (1926), Шеїнці (1938). Патронімічна н.; пор. ос. н. Шия (1562).

5139. Шимáнський– х., Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Антонівка. Посесивна н.

5140. Шúмків– х., Гр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Кремінна. Посесивна н.

5141. Шúмківці – с., Бл, Кур. Варіанти н.: Schymkowcze (1518), Шимковцы (1562), Шинковцы (1855), Szymkowce (1872), Шимківці (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Шимко (1488).

5142. Широка Долина – ур. біля с. Ілляшівка (Ск), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Н складається із квалітативного прикметника ГТ.

5143. Шихівка – р., п. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через м. Старокостянтинів. Варіанти н.: Шиховка (1899), Szychówka [СГУ]. Мотивація н. невідома.

5144. Шúшківці– с., Гр, Куз. Варіанти н.: Schyschkowcze (1493), Сисковцы (1530), Szyszkowce (1661), Шишковцы (1800), д. Шишковцы Казенные (1893), Шишківці (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Шишка (1506), Шишко (1552). Пор. також ГТ шишак, шишаки – „горби, горбиста місцевість” [М. Т. Янко].

5145. Шúшківці Малí– с., Гр. Як н. п. зареєстроване у кін. ХІХ ст. біля с. Шишківці. Трансойконімна н., ускладнена квалітативним прикметником.

5146–5148.65, 66, 68 верстá Проскýрівської лíнії– зал. будка, Др. Як н. п. зафіксовані у 1926 р. Числівниково-прикметниково-іменникове сл.-сп. з локативним значенням.

5149. 67 верстá Проскýрівської лíнії– зал. будка, косарня, Др. Як н. п. зафіксована у 1926 р. Н. – див. № 5146.

5150. 69 верстá Проскýрівської лíнії– зал. будка, блокпост, косарня, Др. Як н. п. зафіксована у 1926 р. Н. – див. № 5146.

5151. Шкáрівка – х., Пл. Існував у ХІХ ст. біля с. Мала Шкарівка. Варіанти н.: Шкаровка (1855), Шкаровецкая (1888). Відойконімні н.

5152. Шкандéрівка – х., Пл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Шкиндиревка (1855), Шкиндеровка (1899), Шкандеровка (1911). Відантропонімна посесивна н., в основі якої – можливо, народнорозмовний варіант імені Олександр; пор. ос. н. Шандыровскій [АЮЗР].

5153. Шкільнé –водостік, зафіксовано у м. Волочиськ [СГУ]. Н. утворена шляхом субстантивації прикметника із посесивно-локативним забарвленням.

5154. Шлéгель –х., Вн. Як н. п. зафіксований у 1862 р. біля с. Нетечинці. Ймовірно, посесивна н.

5155. Шлях – х., Вн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Осламів. Локативна н., мотивована ГТ шлях.

5156. Шляховá – с., Сл. Існувало у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Хоровиця. Варіанти н.: Шляховая (1800), Шляхова (1926). Н. – див. № 5155.

5157. Шляховúх– х., Кр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Хотьківці. Генітивна посесивна н.

5158. Шмирéцька корчмá – корчма, Вл. Існувала у кінці ХІХ ст. Варіант н.: Бывшая Шмырецкая трактовая корчма (1899). Н. складається з ад’єктоніма та апелятива у значенні АГТ. Н. ускладнювалася локативним прикметником і квалітативним дієприкметником.

5159. Шмирéцький – х., Вл. Як н. п. Шмырецкій зареєстрований у 1899 р. Локативна н., в основі якої – ад’єктонім.

5160. Шмúрки – с., Вл, Шми. Варіанти н.: Шморки (1593), Шмырки (1618), Szmorki (1789), Шмирки (1855). Родова н.; пор. ос. н. Шмырь (1603).

5161. Шмúрків ліс– х, Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Пилипи. Н.-сл.-сп. складається із присвійного прикметника та ГТ.

5162. Шовб – ур. біля с. Жванець (Км), у якому знайдено залишки давнього пос. [І. С. Винокур]. Н. мотивована ГТ щовб зі значенням „крута вершина гори, скеля” [Б. Д. Грінченко].

5163. Шóпи – х., Із. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Щурівці. В основі н. – апелятив шопа зі значенням „сарай для возів, господарських знарядь; покрівля від дощу” [С. Д. Бабишин].

5164. Шосéйна бýдка – будка, Ск. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Григорівка. Квалітативна н., в основі якої – апелятив у значенні АГТ.

5165. Шосéйна бýдка – шосейна будка, Дн. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 5164.

5166. 6 верстá Гусятинської лíнії– зал. будка, Гр. Як н. п. зафіксована у 1926 р. Числівниково-прикметниково-іменникове сл.-сп. з локативним значенням.

5167. 6 верстá залізнúці Кам’янець – Лáрга – зал. будка, Км. Як н. п. зафіксована у 1926 р. Числівниково-іменникове сл.-сп. з локативним значенням.

5168. Шóстак– х., Гр. У 1957 р. приєднаний до м. Городок. Варіанти н.: Хутор (1805), Futor (1820), Шесток (1893), Хутор Шостака (1894), посiл. Шостак (1926). В основі першої н. – АГТ (див. № 4846), друга н. – посесивна.

5169. Шóстий квартáл– ліс. ст., Дн. Як н. п. зафіксований у 1926 р. Числівниково-іменникове сл.-сп. з локативним значенням.

5170. Шпакá – х., Гр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Кам’янка. В основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини.

5171. Шпановщина – ур. біля с. Бедриківці (Гр), у якому знайдено залишки трипільського пос. [І. С. Винокур]. Суфіксальна відантропонімна н.

5172. Шпанóвського – ліс. ст., Гр. Як н. п. зафіксована у 1926 р. Н. – див. № 5170.

5173. Шпанóвського – х., Гр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Бедриківці. Н. – див. № 5170.

5174. Шпúрля – х., Шп. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Хмелівка. Посесивна н.

5175. Шпичакове – ур. біля смт. Стара Синява (Сс), у якому знайдено кургани [І. С. Винокур]. Посесивна відантропонімна н.

5176. Шпúчинці– с., Др, Шпи. Варіанти н.: Spiczincze (1583), Spiczinniecz (1630–1650), Spiczynce (1668), Spiczynce ad Międzyboz (1678), Спичинцы (1764), М. Шпичинцы (1800), М. Спичинцы (1805), Spiczynce Male (1820), Шпичинцы (1855), Шпичинцы-Малые (1888), Шпичинці (Малі) (1926), Шпиченці (1938), Шпичинці (1946). Патронімічна н., що ускладнювалася квалітативним прикметником.

5177. Шпúчинці – с., Хм, Шпи. Варіанти н.: Спичинцы (1530), Spiczynce (1668), Spiczynce Lasowe (1784), Шпичинцы (1862), Шпичинцы Большие (1888), Шпичинці (1926), Шпиченці (1938), Жовтневое (1956), Жовтневе (1965). Колишня н. присвоєна в честь Жовтневої революції і має „ідеологічне” навантаження. Сучасна н., за переказами, мотивована апелятивом шпиль, шпик: під час монголо-татарської навали с. було оточене шпилями, на яких мешканці розпалювали вогнища, щоб попередити сусідні с. про небезпеку. На нашу думку, патронімічна н., в основі якої – ос. н. Шпиця. Варіанти н. ускладнювалися локативним або квалітативним прикметниками.

5178. Шпúчинці Польовí– с., Хм. Як н. п. Spiczynce Polowe зафіксоване у 1784 р. біля с. Шпичинці. Трансойконімна н., ускладнена локативним прикметником.

5179. Шпортáк– х., Вл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Пахутинці. Посесивна відантропонімна н.

5180. Шрýбків– с., Лт, Шру. За даними ІМІС, до 1830 р. пос. мало н. Кам’янецькі Хутори, проте документально це не підтверджено. Варіанти н.: Szrubkow (1784), Srybkow (1789), Шрубков (поч. ХІХ ст.), Шрубково (1862), Шрубків (1926). Відантропонімна посесивна н.; пор. шруб – „жива, рухлива людина” [Б. Д. Грінченко].

5181. Штани – ур. біля с. Цівківці (Нв), у якому знайдено залишки трипільського пос. [І. С. Винокур]. В основі н. – місцевий ГТ штани зі значенням „розвилка”.

5182. Штефáнівка –р., п. Смотричу л. Дністра; між рр. Яромирка і Мукша; протікає через с. Чорна, Біла, Степанівка, Залуччя (Чм). Варіант н.: Степанівка [СГУ]. Довжина – 20 км [КРВУ]. Гідронім утворений шляхом трансонімізації н. поселення (див. № 4361).

5183. Шýбин– ліс. ст., Сс. Як н. п. зафіксована у 1926 р. Відмікротопонімна н. (див. № 5184).

5184. Шубін – ур. біля с. Великий Карабчіїв (Гр), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Відантропонімна посесивна н.

5185. Шукайводá –р., л. Збруча л. Дністра; між рр. Самець і Сновида (колишній Проскурівський повіт) [СГУ]. На нашу думку, те саме, що й Бугайка. Варіанти н.: Buhajka, Szukajwoda, Шупайвода, Шипайвода [СГУ]. Н. утворилася від сл.-сп. шукати воду [М. Т. Янко], оскільки русло влітку пересихало [С. Д. Бабишин]. Паралельні н. – зоофорна та композит, що вказує на смак води (див. № 385).

5186. Шукáйвода – х., Ск. Як н. п. зареєстрований у 1899 р. Н. пов’язана з відсутністю води; див. також № 5185.

5187. Шулúцина – х., Кр. Як н. п. зафіксований у 1926 р. біля с. Котюржинці. Генітивна посесивна н.

5188. Шулякú – х., Пл. Існував у кін. ХVІІІ – І трет ХХ ст. біля с. Понінка. Посесивна н.; пор. ос. н. Шулякъ (1664). Див. також шуляк – „шуліка; віл з опущеними рогами” [Б. Д. Грінченко].

5189. Шулякú (Шулякá) – х., Лт. Iснував у I трет. XX ст. бiля с. Буцнi. Н. – див. № 5188.

5190. Шулякíв – х., Шп. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Красносілка. Н. – див. № 5188.

5191. Шумівцí – с., Хм, Шум. Варіанти н.: wsi Szumowiec (1602), Шумовцы (1805), Шумоц (поч. ХІХ ст.), Шумівці (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Шум (1539).

5192. Шýмова-Рýдка – х., Тф. Як н. п. зафіксований у 1926 р. біля с. Мар’янівка. Н. складається із присвійного прикметника та ГТ (див. № 3929).

5193. Шýмських – х., Пл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. як н. п. Шумскихъ. Генітивна посесивна н.; пор. ос. н. Шумський [АЮЗР].

5194. Шунькú – с., Бл, Юрв. Варіанти н.: Шунька (1681), Шуньки (1726), Шунки (ХІХ ст.), Szunki (1884), Щуньки (1921). Родова н.; пор. ос. н. Шунко (1640).

5195. Шуржíвка – р., л. Дністра; протікає через с. Івашківці (Нв). Варіант н.: Szurzowka [СГУ]. Те саме, що й Данилівка, або Суржівка. Наявність такого варіанту н. зумовлений, можливо, впливом діалектизму джурджя – „муть, густа мутна вода” [Б. Д. Грінченко].

5196. Шуркóв – с., Пл. Існувало у ХІХ – І чв. ХХ ст. Варіанти н.: прис.Шумковъ (1899), Шурковъ (1911), Шурков (1926). Посесивна н.; пор. ос. н. Шурко (1273).

5197. Шýстiвцi – с., Км, Шус. Варіанти н.: Szystowcze (1493), Sostowcze (1566), Szestowcze (1661), w Szustowcach (1765), Шестевцы (1800), Шустовцы (1805), Шестовцы (1855), Шустовы (1914), Шустiвцi (1926). Патронімічна н., в основi якої – ос. н. Шест, пор. Шестко, Шестов (1498), Szestowicz (XVI ст.). Незрозумiлими залишаються причини змiни форми ойконiма (Шестiвцi на Шустiвцi).

5198. Шутневéцька корчмá – корчма, Км. Як н. п. зареєстрована у 1893 р. Н. складається з ад’єктоніма і апелятива у значенні АГТ.

5199. Шутневéцький хýтір – х., Км. Як н. п. зареєстрований у 1893 р. У кiн. XIX – на поч. XX ст. приєднаний до с. Шутнiвцi. Н. складається з ад’єктоніма й АГТ.

5200. Шутнівцí– с., Км, Уст. Варіанти н.: Шутнивцы, Suthiowcze (ІІ пол. XVII ст.), Szutniowce (1678), Sutniowce (1775), Sitniowce (1784), Шутновцы (1800), Шитневцы (серед. ХІХ ст.), Шутневцы (1855), Шутнівці (1926). С. Д. Бабишин виводить н. від слова з абстрактним значенням, яке характеризує психологічні особливості засновників с. На нашу думку, патронімічна н.; пор. ос. н. Шутко (1609).

5201. Щаснівéцький – х., Вл. Як н. п. Щасновецкій існував на поч. ХХ ст. Локативна н., в основі якої – ад’єктонім.

5202. Щáснівка– с., Вл, Щас. Варіанти н.: Sczesnowce (1583), Счесновка, Щесновцы (1583), Щаснивка (1850), Щасновка (1857), Szczesnowka (1890), Счастновка (1893), Щастновка (1911), Щаснівка (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Щастный (1440), Щастна (1506), Щасной (1565).

5203. Щедрівське– водосховище, розташоване біля смт. Летичів (Лт), на р. Південний Буг. Локативна відойконімна н. (див. № 5207).

5204. Щéдрiвський млин – окреме господарство, Лт. Iснувало у I трет. ХХ ст. бiля с. Щедрова. Н. складається з ад’єктоніма й апелятива у значенні АГТ.

5205. Щéдрiвський призавгóсп – сiльське господарство, Лт. Iснувало у 20-х рр. XX ст. бiля с. Щедрова. Н. – див. № 5204.

5206. Щéдрiвськi хуторú – х., Лт. Iснував у I трет. ХХ ст. бiля с. Щедрова. Н. складається з ад’єктоніма й АГТ.

5207. Щéдрова – с., Лт. У 1965 р. приєднане до смт. Летичiв. Варіанти н.: Шодрова (1530), Szczodrowa (1564), Sczodrowa (1565), Czedгawa (1630–1650), Щедрова (1805), Szciedrowa (1820), Щедрово (1862). За С. Д. Бабишиним, н. характеризує психологічні особливості засновників пос. – щедрі люди. Імовірніше, відантропонімна н.; пор. ос. н. Щедра (1418).

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 585960 61 Следующая