ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 53 страница

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 54 555657 58 59 60 61 Следующая

4797. Хмелíвка – х., Сл. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: ур.Хмhлевка (1899), х. Хмhлевка (1910). Н. – див. № 4795.

4798. Хмелíвка – х., Шп. Існував на поч. ХХ ст. як х. Хмhлевка. Н. – див. № 4795.

4799. Хмелíвського– окреме господарство, Др. Існувало у І трет. ХХ ст. біля с. Радянське. Генітивна посесивна н.

4800. Хмельнúцька óбласть– адміністративно-територіальне утворення, яке виникло у 22 вересня 1937 р. як Кам’янець-Подільська обл. 16 січня 1954 року на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією м. Проскурів було перейменовано на Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область – на Хмельницьку [Радянське Поділля. – 1954. – № 12]. У 2004 р. кількість населення становила 1401,14 тис. осіб. Загальна площа – 20,6 тис. кв. км. Обл. межує на північному заході – з Рівненською, на північному сході – з Житомирською, на сході – з Вінницькою, на півдні – з Чернівецькою, на заході – з Тернопільською областями. До складу обл. входять 6 міст обласного підпорядкування, 20 районів, 7 міст районного підпорядкування, 24 селища, 1417 сільських н. п. Центр обл. – м. Хмельницький. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ область (див. № 704).

4801. Хмельнúцький– м. 1795 р. – м., тоді ж – повіт. ц. У 1923–1930 рр. – окружний ц., у 1935–1937 рр. – ц. прикордонного округу, із 1940 р. – обласний ц., у 1923–1946 рр. і з 1965 р. – рай. ц. Варіанти н.: villa Ploskirowcze (1431), Ploskirow (1434–1444), Ploskyrow (1493), Плоскиров (1530), Ploskyrof (1630–1650), Ploskirof (II чв. XVIII ст.), Проскуров (1764), Proskurow (1789), Проскриов (1792), Проскеров (1793), Проскурів (Старе місто) (1926), Хмельницький (1954), Хмельницкий (1956). В основі першої н. – н. річки Плоска, притоки Південного Бугу, та ГТ рів, яким було обкопане пос. [ПЕВ]. За С. М. Єсюніним, до поч. ХХ ст. р. Плоска при впадінні в Буг мала безіменний рукав, завдяки якому утворювався природний острів. Імовірно, той рукав у XV–XVI ст. мав н. Рів, а пос., засноване на острові між Плоскою та Ровом, і назвали Плоскирівці, Плоскирів. Причини трансформації н. у Проскурів невідомі. Неправомірним, на нашу думку, є мотивування н. апелятивом проскура, проскурка – „білий хлібець, що використовується в православному богослужінні” [СУМ]. Див. також – поміщики Плоскирівські; ос. н. Проскура (1498). Сучасна н. – меморіальна: м. перейменоване у 1954 р. в честь Богдана Хмельницького і 300-річчя возз’єднання України з Росією [М. Т. Янко].

4802. Хмéльницький– окреме господарство, Хм. Існувало у І трет. ХХ ст. біля с. Ходаківці. Посесивна н.

4803. Хмельнúцький райóн – адміністративно-територіальна одиниця, яка існує із 1923 р. (крім 1946–1964 рр.). Центр – м. Хмельницький (Хм.). У складі району в різні роки нараховувалося: 20 сільрад та 54 н. п. (1926), 32 сільрад, 1 смт. та 77 сіл (1987), 1 селищна, 38 сільських рад, 1 смт. та 77 сіл (2004). Загальна площа становить 1200 кв. км. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ район (див. № 49).

4804. Хмеля́рня (Хмуля́рня)– х., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Загінці. В основі н. – апелятив хмелярня зі значенням „місце, де переробляють хміль”.

4805. Хмілíвські Хатú (Новí Садúби)– х., Гр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Хмелівка. Дві паралельні н.: апелятиви у значенні АГТ й ад’єктонім або квалітативний прикметник.

4806. Ходакíвці– с., Хм, Печ. Варіанти н.: Chodyakowcze (1493), Chodakowczi (1517), Ходаковцы (1530), Chodakowce (1784), Ходаківці (1926). Етимологічні гіпотези: 1) у н. відбито пригноблений стан сільського населення в період зростання феодально-кріпосницького гніту [С. Д. Бабишин]; пор. ходак – „взуття”; 2) пос. засноване переселенцями з м. Ходаков (Chodakow) на Волині [Д. Г. Бучко]. На нашу думку, патронімічна н.

4807. Ходакóво – х., Сл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Малий Правутин. Варіанти н.: Ходаковскаго (1899), Ходаково (1926). В основі першої н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини. Друга н. – трансформований варіант першої.

4808. Хóдорівці– с., Км, Ход. Варіанти н.: Chodorowcze (1493), Ходоровцы (1530), Hodorowcze (XVI ст.), Fedoroce (1630–1650), Chodorowce (1661), Ходорівці (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Ходор (1352).

4809. Ходоровéцькі кóрчми– корчма, Км. Як н. п. зареєстрована у 1893 р. Н. складається з ад’єктоніма та апелятива у значенні АГТ.

4810. Холодéць – с., Вл, Хол. Варіанти н.: Холодецъ (1855), Холодець (1925). Можливо, н. мотивується квалітативним прикметником або ГТ холодець – „місце в тіні або ущелинах, де влітку довго зберігається сніг або лід” [Е. М. Мурзаєв].

4811. Хоминéцький фільвáрок– фільварок, Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Хоминці. Н. складається з ад’єктоніма та АГТ.

4812. Хóминці– с., Хм, Чаб. Варіанти н.: Chomincze (1578–1583), Chomince (1668), Гоменцы (1805), Homince (1820), Хоменцы (1855), д. Хоменцы, Хоминцы (1893), Хоминці (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Хома (1388).

4813. Хомора – р., л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через н. п. Криворудка, Кучманівка (Кр), Сморшки, Христівка, Кропивна, Влашанівка, Сахнівці, Даньківці, Бейзими, Ліщани (Із), Вербівці, Сульжин, Коськів, Гриців, Корпилівка (Шп), Микулин, Новолабунь, Троєщина, Юровщина, Титьків, Велика Березна, Новоселиця, Полонне, Понінка, (Пл) тощо. Варіанти н.: Хоморъ (1234), Хоморъ, Хомуръ, Хомара, Chomora, Chomar, Chamur [СГУ]. Довжина – 110 км [КРВУ]. Походження н. невідоме. Найчастіше н. виводять від мор-, мор-ава зі значенням „болото” [М. Т. Янко].

4814. Хоморець – р. л. Хомори л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через Велика Ведмедівка (Шп), Сягрів, Ганнусине, Полонне (Пл). Варіант н.: Chomorec [СГУ]. Довжина – 18 км [КРВУ]. Відгідронімна демінутивна н. (див. № 4813).

4815. Хоморське– торфовище (Пл) [СГУ]. Відгідронімна н. (див. № 4813).

4816. Хонякíв – с., Сл, Хон. Варіанти н.: Хоневицы (1593), Хоняки (ХVІІІ ст.), Honiakow (1883), Хонякова (І пол. ХІХ ст.), д. Хоняковъ (1899), Хоняків (1926). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Хонята (1185), Хонька (1378).

4817. Хонякíвський – х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. Варіанти н.: посел.Хоняковскій-Порубъ (1906), Хоняківський (1926). Локативна н., в основі якої – ад’єктонім. Варіант н. ускладнений ГТ (див. № 3718).

4818. Хóптинці– с., Гр, Хоп. Варіанти н.: Chobtynce (ad Satanow) (1678), w Cheptyncach (1765), Choptynce (1787), Хоптинцы (поч. ХІХ ст.), д. Хептинцы (1862), Хоптинці (1926). С. Д. Бабишин виводить н. від польського хопта – „бур’ян”. Імовірніше, що н. мотивована прізвиськом першого поселенця [Прапор Ілліча. – 1975. – № 85].

4819. Хóптинці– с., Гр. Існує з І трет. ХХ ст. Варіанти н.: х. Сокольських (бувший Хоптинецький) (1926), Хоптинцы (1992). Колишні н. виражаються: 1) прізвищем власників у родовому відмінку множини; 2) ад’єктонімом. Сучасна н. – трансойконімна (див. № 4818).

4820. Хорéвщина – х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Малий Правутин. Відмікротопонімна н.

4821. Хорóбріїв Ліс – ур. біля с. Вахнівці (Нв), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Н. складається із присвійного прикметника і ГТ (див. також № 4822).

4822. Хорóброво –х., Нв. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Вахнівці. Посесивна н.

4823. Хоровéць – с., Сл, Хор. На рубежі ХІХ і ХХ ст. – вол. ц. Варіанти н.: Хоровецъ (1623), Hhorowec (1789), Хоривецъ (І пол. ХІХ ст), Chorowiec (1889), Хоровець (1926). Етимологія н. невідома; пор. хоровитий – „гарний, добрий” [Б. Д. Грінченко]; хоровина – „сира, невироблена шкіра” [ЭССЯ].

4824. Хоровúця – с., Сл, Плн. Варіанти н.: д. Хоровица(1855), Chorowica (1889), Хоровиця (1926). Відойконімна н. (див. № 4823).

4825. Хоровúця – х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. як Хоровица. Трансойконімна н. (див. № 4823).

4826. Хоростóк – с., Сл, Ган. Варіанти н.: Хоростов (І пол. ХІХ ст.), Коростъ (1855), д. Хоростокъ (1899), Коросток (1921), Хоросток (1926). Етимологія н. невідома; пор. корост – „коріння та інше на полі” [Б. Д. Грінченко], хорóство (діал.) – „вродливість, пригожість” [ЭССЯ]. Пор. також ос. н. Хороско (1600).

4827. Хóрошів – с., Бл, Хрш. Варіанти н.: Хорошовъ (1581), Хорошевъ (1855), Choroszow (1872), Хорошів (1926). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Хорошій (1500), Хорошъ (1587).

4828. Хотéнь Дрýгий – с., Із, Плж. Варіанти н.: Хотень 2-й (1911), Хотень ІІ (1926), Хотень Другий (1946), Хотенець Другий (2008). Н. – див. № 4829.

4829. Хотéнь Пéрший – с., Із, Плж. Варіанти н.: Хотенъ (1855), Choten (1880), Хотень (1899), Хотень 1-й (1911), Хотин (1921), Хотень Перший (1946), Хотенець Перший (2008). Відантропонімна посесивна н., ускладнена числівником; пор. ос. н. Хотенъ (1088), Хотень (1585), Хотинецъ (1651); Хотень ← Фотій [І. І. Трійняк]. Див. також ГТ хот (з монгольської) – „місто, стійло”; хотон – „об’єднання кількох господарств для спільного випасу скотини” [Е. М. Мурзаєв], hot – „наречений, дружина; бажання”, hotin – похідний присвійний прикметник [ЕСУМ].

4830. Хотичин – р., басейн Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Головлі (Сл). Варіант н.: Chotyczyn [СГУ]. На нашу думку, те саме, що й Глинничка (№ 897) Н. – див. № 4829.

4831. Хóтьківці– с., Кр, Мит. У ІІ пол. ХІХ ст. – вол. ц. Варіанти н.: Chodkowcze (1530–1542), Ходковцы (1530–1542), Хотковце (1769), Хотковцы (1805), Худковцы (поч. ХІХ ст.), Хотьковцы (1855), Ходьковцы (1862), Ходьківці (1926), Хотьківці (1946). Патронімічна н.; пор. ос. н. Ходько (1359), Ходко (1407).

4832. Хóтяж – с., Бл. Існував у І трет. ХХ ст. Етимологія н. невідома. Пор. ос. н. Хотъ (1174), Хотякъ (1552), Хотhшъ (1593), Хотhна (1596).

4833. Храбýзинська – ферма, Пл. Існувала у ХІХ ст. як Храбузинская. Локативна н., в основі якої – ад’єктонім.

4834. Храбýзна – с., Пл, Онц. Варіанти н.: Хрубовна (1593), Храбусна (1790 Chrabusna, (1789), Храбузна (1855). За С. Д. Бабишиним, н. мотивована флоролексемою храбузиння (синонім до бур’ян); пор. храбуз – „дрібні головки капусти; хмиз; стебла; зарості” [Б. Д. Грінченко]. На нашу думку, відантропонімна н.

4835. Хребтіїв– с., Нв, Плх. Варіанти н.: Хребтеевичи (1436), Хрептиев (1439), Chrepteyow (1493), Chreptiow (1661), w Chrebtyjowie (1765), Hreptejow (1775), Hrebtyow (1784), Chreptyiow (1789), Хребтовка (1800), Хребтиев (1805), Chreptijew (1820), Хребтеев (1862), Хребтиев, Хребтиевка, Хретбиев (перекручене)(1893), Хребтіїв (1926). С. Д. Бабишин виводить н. від ГТ хребет. На нашу думку, відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Хребет (1522), Хребтович (1448).

4836. Хребтíївський– х., Нв. Існував у ІІ пол. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Хребтіїв. Варіанти н.: д. Хребтеевская (1862), х. Хребтіївський (1926). Локативна н., в основі якої – ад’єктонім.

4837. Хрестовоздвúженської Цéркви – х., Пл. Як н. п. Крестовоздвиженской Церкви зареєстрований у 1899 р. Посесивна н.

4838. Хрещате – ур. біля с. Велика Слобідка (Км), у якому знайдено залишки трипільського пос. [І. С. Винокур]. Н. – субстантивований прикметник зі значенням „хрестовидний” [Б. Д. Грінченко].

4839. Хрúстівка – с., Із, Хри. Варіанти н.: Chrestowicz (1386), Chrestowka (1618), Хрисповки (1593), Христувка (І пол. ХІХ ст.), Христовка (1855), Христавка (1921), Христівка (1926). Ймовірно, н. вказує на першого поселенця; пор. ос. н. Христинъ (1213), Христо (1397).

4840. Хролúн – зал. ст., Шп. Як н. п. фіксується з кін. ХІХ ст. Варіанти н.: станц. ХролинъЮ.-З. Желhзн. Дор. (1899), Хролинъ ж. д. ст. (1911), Хролин (1921). Трансойконімна н. (див. № 4841). Н. ускладнена локативною конструкцією (див. № 1206).

4841. Хролúн – с., Шп, Хро. На рубежі ХІХ і ХХ ст. – вол. ц. Варіанти н.: Хролинъ (1589), Hrolin (1789), Хорлины (1816), Хроминъ (1850), Хролин (1926). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Хролъ (1398).

4842. Хропотовá– с., Чм. Існує з І пол. ХХ ст., у 1960 р. приєднане до с. Хропотова. Як н. п. знову зафіксоване у 1992 р. Варіанти н.: х. Хропотівський (1946), с. Хропотівське (1960), Хропотова (1992). В основі колишньої н. – ад’єктонім. Сучасна н. – трансойконімна.

4843. Хропотовá– с., Чм, Хрп. Варіанти н.: Chropothowa (1493), Хропотова (1530), Chropotowa (1661), w Kropotowie (1765), Chropotowka (1784), Хропотово (1800), Хропотов (серед. ХІХ ст.), Хропотова, Хропотовка (1893). Етимологія н. невідома; можливо, відантропонімна н. Див. також р. Хропотова [С. Д. Бабишин].

4844. Худишá– х., Пл. Як н. п. Худыша зареєстрований у 1899 р. Генітивна посесивна н.

4845. Хундúш– фільварок, Вл. Як н. п. Хундышъ зареєстрований у 1899 р. Посесивна відантропонімна н.

4846. Хýтір – с., Шп, Крч. Варіанти н.: Хуторокъ (1855), д. Хуторъ (1899), Хутір (1926). В основі н. – АГТ хутір зі значенням „відокремлене селянське господарство разом із садибою власника; невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей із сіл; виселок; одинока селянська садиба із земельним наділом” [СУМ].

4847. Хýтір без нáзви – х., Кр. Як н. п. Хут. безъ названія зареєстрований у 1899 р. Квалітативна н. (див. № 4846).

4848. Хýтір Бóбика– х., Сс. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Чехи. Н. складається з АГТ (див. № 4846) та прізвища власника.

4849. Хýтір Бóжого – х., Із. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Михнів. Н. – див. № 4848.

4850. Хýтір Брикýля –х., Лт. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Ревуха. Н. складається з АГТ (див. № 4846) і ГТ брикуля – „пасовище на березі річки” [С. Д. Бабишин].

4851. Хýтір Вíвнисько – х., Нв. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Лоївці. Н. складається із АГТ та мікротопоніма.

4852. Хýтір Віткóвського – х., Гр. Існував у кін. ХІХ ст. біля м. Городок. Н. – див. № 4848.

4853. Хýтір Ворóнеж (Регýльського) – х., Нв. Існував у ІІ пол. ХІХ ст. біля с. Пижівка. Дві паралельні н.: перша – АГТ (див. № 4846) і мікротопонім; друга – посесивна.

4854. Хýтір Гогóцького – односілля, Чм. Існувало у кін. ХІХ ст. біля с. Кугаївці. Н. – див. № 4848.

4855. Хýтір Гуменок (Гумнисько) – висілок, Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Пудлівці. Н. складається з АГТ (див. № 4846) та мікротопоніма, в основі якого – ГТ гумно зі значенням „тік”; гумнисько – „місце, на якому колись було гумно” [Б. Д. Грінченко].

4856. Хýтір Двірнúцького – х., Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Мар’янівка. Н. – див. № 4848.

4857. Хýтір Донмáноча – х., Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Слобідка-Рихтівська. Н. – див. № 4848.

4858. Хýтір Донцóва – х., Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Ружа. Н. – див. № 4848.

4859. Хýтір Дудолькéвича – х., Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Завадівка. Н. – див. № 4848.

4860. Хýтір „За Вільшáною” (Скібнéвського) – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Розсоша. Варіанти н.: х. Фольв. Скибленецкий (1862), Хутор „За Вильшаной” (Скибневского) (1893). Перша н. – посесивна; друга н. складається з АГТ (див. № 4846) і локативного прийменниково-іменникового сл.-сп.

4861. Хýтір Зембíцького – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Гречани. Н. – див. № 4848.

4862. Хýтір Ковбасюкá – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Розсоша. (див. № 4846)

4863. Хýтір Козлóвської – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Антонівка. Н. – див. № 4848.

4864. Хýтір Костéльний – х., Яр. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Стріхівці. Н. складається з АГТ і прикметника із присвійним значенням.

4865. Хýтір Кривóго Пасюкá – х., Нв. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Пижівка. Н. – див. № 4848.

4866. Хýтір Кýхара – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Водички. Н. – див. № 4848.

4867. Хýтір Кушнірá – х., Нв. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Лоївці. Н. – див. № 4848.

4868. Хýтір Кушнірá – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Антонівка. Н. – див. № 4848.

4869. Хýтір Лéрканá – х., Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Ямпільчик. Н. – див. № 4848.

4870. Хýтір Липнúк – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Розсоша. Н. складається з АГТ (див. № 4846) і мікротопоніма.

4871. Хýтір Ліщúнського – х., Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Наддністрянка. Н. – див. № 4848.

4872. Хýтір Макóвського – висілок, Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Бережанка. Н. – див. № 4848.

4873. Хýтір Максимчукá – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Черепова. Н. – див. № 4848.

4874. Хýтір Могúльного – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Захарівці. Н. – див. № 4848.

4875. Хýтір „На Завáльній горí” – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Вищі Вовківці. Н. складається з АГТ (див. № 4846) і локативної конструкції (прийменника та мікротопоніма).

4876. Хýтiр Нагоря́нський – х., Км. Iснував у II пол. XIX ст. бiля с. Нагоряни. Н. складається з АГТ (див. № 4846) і ад’єктоніма.

4877. Хýтір Палубúцький – х., Км. Як н. п. Futor Palubyski зареєстрований у 1820 р. біля с. Фурманівка. Н. – див. № 4848.

4878. Хýтір „Пасічúська” – х., Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Рункошів. Н. складається із АГТ (див. № 4846) і мікротопоніма.

4879. Хýтір Пашковéцький – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Пашківці. Н. складається з АГТ (див. № 4846) і ад’єктоніма.

4880. Хýтір Піонткíвського – х., Бл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Ліски. Н. – див. № 4848.

4881. Хýтір (по дорóзі на Бодачíвку) – х., Км. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Каштанівка. Н. складається з АГТ (див. № 4846) та локативної конструкції.

4882. Хýтір Порушéвського – х., Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Вигода. Н. – див. № 4848.

4883. Хýтір „Рáйська Брáма” – х., Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля м. Кам’янець-Подільський. Н. складається з АГТ та емоційно-експресивної конструкції з позитивним забарвленням.

4884. Хýтір Рожнятóвського – х., Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Миколаїв. Н. – див. № 4848.

4885. Хýтір Садóвської – х., Чм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Свіршківці. Н. – див. № 4848.

4886. Хýтір Сморжéвського – х., Км. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Рихта. Н. – див. № 4848.

4887. Хýтір Сніжéвського – х., Пл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Ганнусине. Варіанти н.: Снижевскаго (1906), ХутірСніжевського (1926). Н. – див. № 4848.

4888. Хýтір спадкоємців Ястржéмбських – х., Шп. Існував на поч. ХХ ст. Н. – див. № 4848.

4889. Хутір (Три Кібці) – ур. біля с. Колибань (Хм), у якому знайдено курган [І. С. Винокур]. В основі н. – АГТ (див. № 4846). Паралельна н. – числівниково-іменникове сл.-сп. (Кібець – у значенні „гора, скеля”).

4890. Хýтiр Фронткóвського – х., Вл. Iснував у II пол. XIX ст. бiля с. Тарноруда. Н. – див. № 4848.

4891. Хýтiр Шевчукá – х., Хм. Iснував у II пол. XIX ст. бiля с. Бережанка. Н. – див. № 4848.

4892. Хýтiр Шимáнського – х., Км. Iснував у II пол. XIX ст. бiля с. Бакота. Н. – див. № 4848.

4893. Хýтір Шýбіна – х., Дн. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Лисогірка. Н. – див. № 4848.

4894. Хутірськá-Бýда – ур., Шп. Існувало як н. п. на поч. ХХ ст. Н.-сл.-сп. складається із ГТ (див. № 389) та прикметника, похідного від АГТ (див. № 4846).

4895. Хуторú – с., Ск, Дем. Відоме із ХVІ ст. як власність князів Острозьких [ВЕВ]. Варіанти н.: Футоры (1754), Futory (1754), Хутора (І пол. ХІХ ст.), Хуторъ (1855), Футори (1906), Футорі (1926), Хутори (1946). Н. – див. № 4846.

4896. Хуторú – с., Шп. Існувало у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. Варіанти н.: Хуторы-Сульжинские (1892), Сульжинскіе Хутора (1906), Хуторы-Сульжинъ (1910), Хутори (1926). Н. – див. № 4846. Варіанти н. ускладнювалися ад’єктонімом та ойконімом (див. № 4497).

4897. Хуторú – х., Пл. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля м. Полонне. Варіанти н.: Хутора (1855), Хутори (1921). Н. – див. № 4846.

4898. Хуторú Гáрсдорфа – 4 односiлля, Чм. Iснував у II пол. XIX ст. бiля с. Красноставці. Н. – див. № 4848.

4899. Хуторú Дембíцького – х., Хм. Iснував у II пол. XIX ст. бiля с. Антонівка. Н. – див. № 4848.

4900. Хуторú Мисюрові – два односілля, Хм. Існував у кін. ХІХ ст. біля с. Педоси. Н. – див. № 4848.

4901. Цаплі – ур. біля с. Патринці (Км), у якому знайдено залишки трипільського пос. [І. С. Винокур]. Плюральна зоофорна н.

4902. Цáпова Бýдка – будка, Шп. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Купина. Н. складається з присвійного прикметника та апелятива у значенні АГТ.

4903. Царівщина – ур., Сс. У кін. ХІХ ст. фіксувалося біля с. Мисюрівка як односілляЦаровщина. Відмікротопонімна посесивна н.

4904. Царукá – х., Тф. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. біля с. Гаврилівка. Генітивна посесивна н.

4905. Цвíклiвцi Перші – с., Км, Руд. Варіанти н.: Cwiklowcze (1441), Цвикловцы (1453), Svyrleyowcze (1493), Чвиклеевцы (1530), Czwiklevowcze (1570), Сwiklowce (1661), Siklowce (1784), Цвиклевцы (1805), Свиклиовцы (серед. XIX ст.), Цвiклiвцi (1926), Цвiкловцi (1938), Цвіклівці Перші (2004). У 2008 р. зафіксоване пос. Цвіклівці Другі (Уст), яке не локалізоване. С. Д. Бабишин виводить н. пос. від флоролексеми цвiкла. На нашу думку, патронімічна н., утворена вiд ос. н. Цвiкло, пор. староукр. Czwykla (XVI ст.). Див. також – поміщики Чвiкловськi [АЮЗР]. Н. диференційована числівником.

Предыдущая 46 47 48 49 50 51 52 53 54 555657 58 59 60 61 Следующая