ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29 страница

Предыдущая 25 26 27 28 29 30 313233 34 35 36 37 38 39 40 Следующая

2574. Лідúхівка– с., Тф, Лід. Варіанти н.: Liduchow (1570), Лєдуховка (1583), Ледуховка (1855), Ледихівка (1926), Лідихівка (1946). Посесивна відантропонімна н.: у ХVІ ст. була згадка про маєток панів Івана і Дачка Ледуховських [І. А Стасюк].

2575. Лікáрня– посілок, Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Криничне. В основі н. – ойконімізований апелятив.

2576. Ліпибóки –с., Гр, Вес. Варіанти н.: Lipoboki (1784), д. Липибовки (1862), Лепибоки (1888), Ліпибоки (1946). В основі н. – прізвисько першого поселенця [Прапор Ілліча. – 1975. – № 85].

2577. Ліпúни – с., Дн, Влж. Варіанти н.: д. Липины (1855), Липини (1926), Ліпіни (1938), Ліпини (1946). Посесивна н.: пос. засноване поміщиком Ліпинським [С. Д. Бабишин].

2578. Ліс– ліс. ст., Вл. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Порохня. Локативна н., в основі якої – ГТ.

2579. Ліс Гай № 2– х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Плоске. Локативно-квалітативна н.-сл.-сп., що складається з ГТ ліс і гай (див. № 812) та диференційного числівника.

2580. Ліс дв. Іжúцької– лісне господарство, Шп. Як н. п. Лhс дв. Ижицкой існував у ІІ пол. ХІХ ст. Н.-сл.-сп. складається з ГТ та прізвища власниці; див. – дворяни Іжицькі [АЮЗР].

2581. Ліс при д. Полóвниках – лісне господарство, Ск. Як н. п. існував на поч. ХХ ст. Н.-сл.-сп. складається з ГТ та ойконіма.

2582. Ліс Рáкова Долúна– ліс. ст., Тф. Як н. п. зафіксована у 1926 р. біля с. Немиринці. Н.-сл.-сп. складається з ГТ та мікротопоніма.

2583. Ліскú– с., Бл, Ств. Відоме з 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Лиски (1816), Liski (1890), Ліски (1926), Лески (1992). Локативна н.: с. побудоване серед лісів, де росте ліщина [М. І. Теодорович].

2584. Лісківці –с., Км, Рих. Варіанти н.: Liaskowce (1460), Лесковцы (1461), Lesthkowcze (1530), Laskowcze (1565), Ilaskowcze (1569), w Laskowcach (1765), Liskowce (1784), Laszkowce (1789), Ласковцы (1805), Лясковцы (1855), Лясківці (1926), Лісківці (1946), Лисковцы (1979). Етимологічні гіпотези: 1) від ос. н. Ляшко; 2) від етноніма лях – „поляк”. Найімовірніше, що н. локативна, вказує на місцезнаходження пос: лісківці – „ті, що живуть біля лісу” [С. Д. Бабишин].

2585. Ліснá– с., Із, Дрт. Варіанти н.: кол.Лhсная (1899), Лісна (1926), Лесная (1992). Колись це була німецька колонія, де проживали також поляки, українці та чехи. Локативна н., мотивована ГТ ліс.

2586. Ліснá дáча– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з прикметника та апелятива у значенні АГТ.

2587. Ліснá контóра при д. Берегéлях –лісна контора, Ск. Як н. п. зареєстрована у 1911 р. Н.-сл.-сп. складається з АГТ та ойконіма.

2588. Ліснá контóра Чоснóвського– лісна контора, Із. Фіксувалася як н. п. у ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Лhсная контора Часновскаго (1899), Лhсная контора Чосновскаго (1911). Н.-сл.-сп. складається з АГТ та антропоніма.

2589–2590.Ліснá сторóжка– ліс. ст. (2), Вн. Зареєстровані як н. п. у 1926 р. В основі н. – ойконімізований АГТ.

2591. Ліснá сторóжка– ліс. ст., Дн. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. Н. – див. № 2589.

2592. Ліснá сторóжка– ліс. ст., Із. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Сохужинці. Н. – див. № 2589.

2593. Ліснá сторóжка– ліс. ст., Км. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. Н. – див. № 2589.

2594–2595.Ліснá сторóжка– ліс. ст. (2), Кр. Зареєстровані як н. п. у 1926 р. біля с. Зелена. Н. – див. № 2589.

2596. Ліснá сторóжка– ліс. ст., Пл. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Манівці. Н. – див. № 2589.

2597. Ліснá сторóжка– ліс. ст., Сл. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Бражинці. Н. – див. № 2589.

2598. Ліснá сторóжка– ліс. ст., Сл. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Варварівка. Н. – див. № 2589.

2599. Ліснá сторóжка Завáдського– ліс. ст., Кр. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з АГТ та антропоніма.

2600. Ліснá сторóжка Лазарéт– ліс. ст., Із. Існувала як н. п. у ХІХ – на поч. XX ст. біля м. Ізяслав. Варіанти н.: Лазарет (1855), Лhсн. сторожка Лазарет (1911). Н.-сл.-сп. складається з АГТ та апелятива; пор. лазарет – „лікарня; невеликий лікувальний заклад при військовій частині; невеликий госпіталь” [СУМ].

2601. Ліснá сторóжка № 1– ліс. ст., Із. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Сивки. В основі н. – АГТ, ускладнений диференційним числівником.

2602. Ліснá сторóжка № 1,– ліс. ст., Сл. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Романів. Н. – див. № 2601.

2603. Ліснá сторóжка № 2– ліс. ст., Із. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Сивки. Н. – див. № 2601.

2604. Ліснá сторóжка № 2– ліс. ст., Сл. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. біля с. Романів. Н. – див. № 2601.

2605. Ліснá сторóжка при д. Гнáтках – ліс. ст., Ск. Як н. п. зареєстрована у 1911 р. Н.-сл.-сп. складається з АГТ та ойконіма.

2606. Ліснá сторóжка при м. Берездóві – ліс. ст., Шп. Зафіксована як н. п. у 1899 р. Н. – див. № 2605.

2607. Ліснá сторóжка при млинáх Жерéбки– ліс. ст., Тф. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н.-сл.-сп. складається з АГТ, ГТ та ойконіма.

2608. Ліснá сторóжка при с. Баглая́х – ліс. ст., Ск. Як н. п. зареєстрована у 1911 р. Н. – див. № 2605.

2609. Ліснá сторóжка при с. Огìївцях – ліс. ст., Ск. Як н. п. зареєстрована у 1911 р. Н. – див. № 2605.

2610. Ліснá сторóжка при с. Сáмичках 2-а –ліс. ст., Ск. Як н. п. зафіксована у 1911 р. Н. – див. № 2605, ускладнена диференційним числівником.

2611. Ліснá сторóжка при с. Сáмичках 1-а –ліс. ст., Ск. Як н. п. зафіксована у 1911 р. Н. – див. № 2610.

2612. Ліснé– селище, Пл, Бур. Існує з поч. ХХ ст. Варіанти н.: сел.Лісництво(1926), Лісне (1969). Локативна н., в основі якої – прикметник, мотивований ГТ ліс. Перша н. – ойконімізований АГТ.

2613. Ліснé– ур., Пл. Зареєстроване як Лесное біля сел. Лісне у 1992 р. Трансойконімна н.

2614. Ліснúй– х., Вл. Існував у ІІ пол. ХІХ ст. як н. п. Лhсной. Н. – див. № 2612.

2615. Ліснúй– х., Лт. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Бохни. Варіанти н.: х. Оджиковського (1926), х. Молдавський, Лісний (1946). Перша н. – посесивна; друга – мотивована етнонімом; третя – вказує на місцезнаходження пос.

2616. Ліснúй дв. Бейзúма– лісний двір, Шп. Існував як н. п. у ІІ пол. ХІХ ст. Варіанти н.: жильё влhсу Бейзыма (1888), Лhсной дв. Бейзыма (1899). Н.-сл.-сп. складається з АГТ та антропоніма.

2617. Ліснúй дв. в Бáнковому лíсі– лісний двір, Шп. Як н. п. зафіксований у 1899 р. Н.-сл.-сп. складається з АГТ та мікротопоніма.

2618. Ліснúй дв. в казéнному лíсі– лісний двір, Шп. Як н. п. Лhсной дв. въ казенном лhсу зафіксований у 1899 р. Н. – див. № 2617.

2619. Ліснúй дв. в Старомайдáнській дáчі – лісний двір, Шп. Зафіксований як н. п. у XIX – на поч. XX ст. Варіанти н.: Лhсной дв. въ старомайданск. дачh (1899), Лhсной дв. въ Старо-Майданск. дачh (1906), Лhсной дворъ въ Старо-Майданской дачh (1911). Н. – див. № 2617.

2620. Ліснúй двíр в ур. Бочкíвський курíнь – лісний двір, Шп. Як н. п. зареєстрований у 1899 р. Н. – див. № 2617.

2621. Ліснúй двíр Парнéвської– лісний двір, Шп. Існував як н. п. у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Лhс дв. Парневской (1899), Лесной дворъ Парневской (1906). Н. – див. № 2616.

2622. Ліснúй об’їзд– лісний об’їзд, Гр. Як н. п. зареєстрований у 1926 р. В основі н. – ойконімізований апелятив.

2623. Ліснúй Хýтір (Чайкíвського) – ліс. ст., Хм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Перша н. – відмікротопонімна (прикметник та АГТ), друга н. – відантропонімна посесивна.

2624. Лісникóва хáта – ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Посесивна н.

2625. Ліснúцтво (Іванковéцька дáча) – ліс. ст., Гр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Дві паралельні н.: ойконімізований апелятив у значенні АГТ та локативно-квалітативне сл.-сп. (ад’єктонім та апелятив у значенні АГТ).

2626. Ліснічúвка– х., Шп. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Лучники. В основі н. – апелятив лісничівка зі значенням „оселя лісника” [ЕСУМ].

2627. Лíсо-Берéзівка – с., Лт, Яли. Відоме із середини ХІХ ст. Варіанти н.: д. Березовка (1862), Лісо-Березівка (1946), Лесо-Березовка (1979). Н. мотивована флоролексемою береза, перша частина ойконіма використовується для розрізнення омонімічних н. пос.

2628. Лісовá бýдка– передмістя, Лт. Як н. п. зареєстроване у 1926 р., злилося із смт. Летичів. Відмікротопонімна н.

2629. Лісовá Вóлиця– с., Кр, Кре. Варіанти н.: Волица Татарская (1855), Волиця-Татарська (1926), Волиця (1946), Лісова Волиця (1969). Н.-сл.-сп. складається з апелятива волиця (див. № 760) та прикметника. Колишній варіант н. ускладнювався відетнонімним прикметником, що вказував на поселенців – татарів [М. Т. Янко].

2630. Лісовá дáча– х., Дн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Залуччя. Відмікротопонімна н.

2631. Лісовá дáча– х., Км. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Оринин. Н. – див. № 2630.

2632. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Із. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Даньківці. Квалітативна н., в основі якої – АГТ.

2633–2635.Лісовá сторóжка– ліс. ст. (3), Кр. Зареєстровані як н. п. у 1926 р. біля с. Дружнє. Н. – див. № 2632.

2636. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Кр. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Кузьмин. Н. – див. № 2632.

2637. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Кр. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Мала Салиха. Н. – див. № 2632.

2638. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Лт. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. Н. – див. № 2632.

2639. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Ск. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Підгірне. Н. – див. № 2632.

2640. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Ск. Існувала як н. п. у І трет. XX ст. Варіанти н.: Лhсная дача при д. Новикахъ (1911), Ліс. сторожка (1926). Н. – див. № 2632. Варіант н. ускладнювався ойконімом.

2641. Лісовá сторóжка – ліс. ст., Ск. Існувала як н. п. у І трет. XX ст. Варіанти н.: Лhсная сторожка при с. Вербородинцахъ (1911), Ліс. сторожка (1926). Н. – див. № 2640.

2642. Лісовá сторóжка – ліс. ст., Ск. Існувала як н. п. у І трет. XX ст. Варіанти н.: Лhсная сторожка при с. Лажевой (1911), Ліс. сторожка (1926). Н. – див. № 2640.

2643–2647.Лісовá сторóжка– ліс. ст., Пл. Зареєстровані як н. п. у 1926 р. біля с. Новаки (3) та с. Падуни (2). Н. – див. № 2632.

2648. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Хм. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. Н. – див. № 2632.

2649. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Шп. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с Брикуля. Н. – див. № 2632.

2650. Лісовá сторóжка– ліс. ст., Шп. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. біля с. Вербівці. Н. – див. № 2632.

2651. Лісовá сторóжка (Грабнúк)– ліс. ст., Гр. Зареєстрована як н. п. у 1926 р. Н. – див. № 2632. Паралельна н. мотивована ГТ грабник – „грабовий ліс”.

2652. Лісовúй Кругля́к– ліс. ст., Гр. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Відмікротопонімна н. (див. № 2336).

2653. Лісовúй посíл.– х., Бл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Тихомель. Н.-сл.-сп. складається з прикметника та усіченого АГТ посілок.

2654. Лісовí Гринівцí – с., Хм, Ліс. Варіанти н.: Hrynyowcze (1493), Гриневцы (1530), Hryniowce (1668), Hryniowce Lasowe (1785), Гриновцы Лесовые (поч. ХІХ ст.), Гриневцы Лесовые (1805), Hriniewicze (ХІХ ст.), Гринівці Лісові (1926), Лісові Гринівці (1938), Лесовые Гриневцы (1976). В основі н. – ім’я першого поселенця; пор. ос. н. Грин (1070), Гринь (1448), Hryn(1493). Н. ускладнена локативним прикметником.

2655. Лісовóди– зал. ст., Гр. Існує з І трет. ХХ ст. Варіанти н.: зал. ст. Станція Лисоводи (28 верста Гусятинської лінії) (1926), ст. Лісоводи (1938), сел. залізничної станції Лісоводи (1946), Лисоводы (1992), Лісоводи (2004). Трансойконімна н.

2656. Лісовóди – с., Гр, Лсв. Відоме з 1559 р. [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. У XVІ–XVІІ ст. – вол. ц. Варіанти н.: Lycza Woda, Lyssowoda, Wodolisza, Лысоводы, Лыса Вода (1559), w Lysowodach (1765), Лисоводы (1800), Лесоводы (1856), Лисоводи (1926), Лісоводи (1938). Етимологічні гіпотези: 1) відгідронімна н.: пос. розташоване біля р. Лісоводка, яка зараз пересохла; 2) пос. розташоване біля лісових озер [Прапор Ілліча. – 1975. – № 87], що імовірніше.

2657. Лісовóди– сел., Гр, Лсв. Виникло у 1914 р., спочатку ототожнювалося із зал. ст. Варіанти н.: Лісоводи (1938), Лисоводы (1979), Лесоводы (1992). Трансойконімна н.

2658. Лісоводка – р., п. Яромирки п. Смотрича л. Дністра; протікає через с. Лісоводи (Гр). Н.-композит квалітативного характеру („лісові води” [С. Д. Бабишин] ).

2659. Лісогíрка –с., Гр, Лсг. Варіанти н.: Ludwipol, seu Gierszonuwka (1765), прис. Людвиполь (1805), Людвиков (поч. ХІХ ст.), Ludwikowka (1820), д. Гиршанувка (Людвиполь) (1862), д. Людвиполь, Людзвиполь, Людвиковка, Гершанувка (1893), д. Гершуновка, Людвиполь (1905), Людвипіль, Гершанівка (1926), Людвіполь (1938), Лісогірка (1946), Лисогорка (1976). Колишні н. – посесивні: пос. було засноване поміщицею Людвікою Понятовською [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. Сучасна н. вказує на місцезнаходження пос. [С. Д. Бабишин].

2660. Лісóк – ліс. ст., Др. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. В основі демінутивної н. – ГТ ліс.

2661. Лісóк– х., Пл. Існував на поч. ХХ ст. Н. – див. № 2660.

2662. Лісóк– х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Киликиїв. Н. – див. № 2660.

2663. Лісóк– х., Сл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Мухарів. Н. – див. № 2660.

2664. Лісóк– х., Шп. Існував як н. п. на поч. ХХ ст. Н. – див. № 2660.

2665. Лісопáрк „Берéзина”– лісопарк, Яр. Розташований у Ярмолинецькому лісництві. Площа – 407 га [ППХ]. Н. мотивована двома ГТ (див. № 176).

2666. Лісопáрк „Лéзневський ліс”– лісопарк, Хм. Розташований у мікрорайоні Лезневе. Площа – 114 га [ППХ]. Н. складається з ГТ і дримоніма (див. № 2507).

2667. Лісопáрк „Лісовí Гринівцí”– лісопарк, Хм. Розташований у Червонозорівському лісництві. Площа – 110 га [ППХ]. Н. складається з ГТ ойконіма.

2668. Літинський повіт– адміністративно-територіальне утворення, яке існувало з кін. XVIII ст. до 1923 р. Центр – міст. Літин. У повіті в 1887 р. нараховувалося 502 пос., 176 тис. мешканців. До його складу у 1914 р. входили Багриновецька, Кожухівська, Межирівська, Вівсяницька, Пилявська, Старосинявська, Терешпільська та ін. волості. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ повіт (див. № 1040).

2669. Лíтки – с., Др, Нов. Варіанти н.: Литки (XVІІІ ст.), Litki (1784), Литков (1800), Літки (1926). За переказами, н. відантропонімна посесивна. Див. також № 2525; літки – „конюшина” [ЕСУМ].

2670. Літнúк– х., Кр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Маленки. Квалітативна н., мотивована апелятивом літник зі значенням „садиба, в якій живуть улітку”. Пор. також літник – „різновид верхнього жіночого літнього одягу з легкої матерії; літня спідниця із шерсті” [Б. Д. Грінченко]; „рослина вовчки”; літняк – „літня дорога” [ЕСУМ].

2671. Лíтóвка – прис., Км. Існував у кінці XVІІІ–ХІХ ст., приєднаний до с. Ріпиці. Варіанти н.: Сл. Литовска (1800), пр. Литевка (1805), Litewka (1820), Литовка (1898). За даними краєзнавців, н. мотивована етнонімом литовка або відетнонімним прізвищем. Пор. також ГТ літовиця – „пасовище, куди виганяють худобу на все літо” [ЕСУМ].

2672. Ліщáни– с., Із, Ліщ. Варіанти н.: Личана (1593), viłłaŁescžaňy (1789), Лещани (1816), Лещана (1893), Ліщани (1926). За переказами, н. мотивована апелятивом ліщина зі значенням „чагарники з ліщини” [А. П. Коваль]. На нашу думку, родова н.; пор. ос. н. Лhско, Łhšča [М. О. Демчук]. Див. також ос. н. Ліщинські [АЮЗР].

2673. Ліщáнський церкóвний хýтір– х., Із. Існував на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Лещанск. церк. хут. (1906), Лещанскій церк. хут. (1911). Н.-сл.-сп. складається з ад’єктоніма, присвійного прикметника й АГТ.

2674. Лóбне– х., Із. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. Варіанти н.: Лобное (1899), Лобный (1910), Лобне (1926). Квалітативна н., мотивована сл.-сп. лобне місце – „поміст, підвищення на площі, з якого у старовину оголошувались царські укази, де проводилися публічні страти; природне підвищення в якому-небудь пункті, що є центром” [СУМ]; пор. також ГТ лобок – „гола вершина гори; рівнина на підвищенні; острівець на болоті” [ЕСУМ], лоб – „опуклий виступ на схилі” [Т. А. Марусенко].

2675. Лобóк –посілок, Км. Існував у ІІ пол. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Кадиївці. Варіанти н.: д. Ловок (1862), Лобок (1898). Відмікротопнімна н., яка вказує на місцезнаходження пос. (див. № 2674).

2676. Лодзя́́́нівка– с., Пл, Пон. Варіанти н.: Майданъ Ладзяновка (1855), Лодзяновка (1906), Лодзянівка (1926). З історичних джерел відомо, що у селі проживали переважно поляки, можливо, переселенці із м. Лодзь (Польща), що й мотивувало н. пос.; див. також – дворяни Лодзинські [АЮЗР]. Колишня н. ускладнювалася ГТ майдан – „просіка в лісі, де стояли смолокурні, дігтярні та поташні” [С. Д. Бабишин].

2677. Ложáва– зал. ст., Ск. Як н. п. Ложава зафіксована у 1992 р. біля с. Лажева. Трансойконімна н. (фонетичний варіант).

2678. Лозавéць– х., Вн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Фащіївка. Відмікротопонімна н., в основі якої – флоролексема лоза („кущові породи верби” [ЕСУМ]) або ГТ лозняк; пор. також лозовець – „соловей або кропив’янка” [ЕСУМ].

2679. Лóзи– х., Із. Існував на поч. ХХ ст. Н. мотивована ГТ лоза – „лозовий чагарник; зарослі кущів; лозняк” [СУМ]. Див. також № 2678.

2680. Лозúнського– х., Вл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Щаснівка. Генітивна посесивна н.

2681. Лозúчне– с., Шп, Суд. Варіанти н.: Лозична (1593), Loziesžny (1789), Лозично (1855), Лозышня (ІІ пол. ХІХ ст.), Лозичне (1946). Квалітативна н., мотивована флоролексемою лоза (див. № 2678). Пор. також ос. н. Лоза (1501), дворяни Лозинські [АЮЗР].

2682. Лозовá– с., Вл, Кпч. Відоме з 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Lozowy (1789), Лозовая (1855), Лозова (1925). Н. – див. № 2679.

2683. Лозовá Грéбля– х., Шп. Існував як ЛозоваяГребля у ХІХ ст. біля м. Шепетівка. Н.-сл.-сп. складається фітофорного прикметника та ГТ.

2684. Лозовé– смт., Др, Лоз. Виникло у 1929 р. [ІМІС]. Із 1949 р. – смт. Варіанти н.: сел. Торфорозробка (1946), Лозове (1949), Лозовое (1956). В основі колишньої н. – ойконімізована н. виробництва: тут почалося видобування торфу для потреб промисловості області [С. Д. Бабишин]. Сучасна н. мотивована флоролексемою лоза (див. № 2679).

2685. Лозóвський– фільварок, Вл. Існував у ІІ пол. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Лозова. Варіанти н.: фольв.Лазовецкий(1899), Лозовский (1921), Лозовський (1926). Локативна н., в основі якої – ад’єктонім (див. № 2682).

2686. Лóзни– с., Лт. Сах. Варіанти н.: Lozny (1668), Lozna (1784), Лозны (1862), Лозни (1926). Імовірно, н. мотивована флоролексемою., проте можливе і відантропонімне походження н.

2687. Лоївéцький хýтір –х., Нв. Існував у кінці ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Лоївці. Варіанти н.: Хутор Глыниско (1893), Лоївецький хутір (1926). Перша н. – поєднання ГТ (можливо, мікротопоніма) і АГТ; друга н. – локативна, в основі якої – ад’єктонім та АГТ.

2688. Лóївці – с., Нв. У 80-х рр. ХХ ст. мешканців переселено. Варіанти н.: Loyowcze (1493), Лоевцы (1530), Loyowce (1630–1650), Loiowce (1661), w Lojowcach (1765), Lejowce (1787), Лоївці (1926). За С. Д. Бабишиним, н. вказує на свічкове виробництво. Імовірніше, що н. посесивна: с. колись належало поміщикам Лоївецьким [Наддністрянська правда. – 1967. – № 115]; пор. ос. н. Лой (1373).

2689. Ломáчинці – с., Вн, Гов. Варіанти н.: Lomaczynce (1662), Ломачинцы (1800), Ламачинцы (поч. ХІХ ст.), Ломаченцы (1862), Ломачинці (1926). Патронімічна н., мотивована антропонімом; пор. ос. н. Ломака (1552).

2690. Лóнки– с., Вл, Яхн. Варіанти н.: Лонки (1855), Lonki (1882). М. І. Теодорович виводить н. від ГТ лунка – „джерело, що знаходиться поблизу”. Імовірніше, що в основі н. – ГТ лонка зі значенням „низина біля річки; луг, де випасають корів; луг, що заливається водою” [М. Т. Марусенко]. Пор. також ос. н. Лонський [АЮЗР].

2691. Лонковéцька– ферма, Ск. Зафіксована як н. п. Лонковецка у ХІХ ст. біля с. Громівка. В основі н. – ад’єктонім (див. № 2487).

2692. Лопýшне– с., Із, Мис. Варіанти н.: Лопушна (1629), Lopušcňa (1789), Лапушно (1855), Лапушня (ІІ пол. ХІХ ст.), Лопушино (1887), Лопушное (1899), Лопушне (1926). С. Д. Бабишин виводить н. від флоролексеми лопух. На нашу думку, відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Лопуха (1495), Лопухъ (1597).

2693. Лóтівка– с., Шп, Лот. Варіанти н.: Лотовка (1545), Lotowka (1570), Лупойка (1906), Лутойка (1910), Лотівка (1926). За С. Д. Бабишиним, виникнення н. пов’язане з млинарством (лоток біля млина). На нашу думку, відантропонімна н., яка вказує на першого поселенця; пор. ос. н. Лотъ (980), Лоток (1539). Див. також лотава – „отава, трава” [ЕСУМ].

2694. Лóшківці– с., Дн, Лош. Варіанти н.: Loschkocze (1493), Лосковцы (1530), Loskowcze (XVІ ст.), Loskowcze Napolne (1565), Loskowcze alias Oderyowcze, seu Lakofce (1578), w Loszkowcach (1765), Лажковцы (1800), Ложковцы (1805), Lozkowce (1820), Лошковцы (серед. ХІХ ст.), Лежковцы (1888), Лошковцы, Ложковцы, Гачища (1893), Лашковцы (1898), Ложківці (1926), Лошківці (1938). Етимологічні гіпотези: 1) с. розташоване у долині, схожій на ложку; 2) польський магнат Мондзілевський вирощував тут породистих лошаків [В. С. Прокопчук]; 3) н. вказує на ложковий промисел [С. Д. Бабишин]. На нашу думку, н. посесивна; пор. ос. н. Ложка (І пол. XVІ ст.), поміщики Лосковські [АЮЗР]. Н. ускладнювалася локативним прикметником. Колишні н. – імовірно, патронімічна та похідна від місцевого ГТ гак у значенні „вигин, заокруглення”.

Предыдущая 25 26 27 28 29 30 313233 34 35 36 37 38 39 40 Следующая