ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 30 страница

2695. Луб’яни́й Міст – р., л. Смілки л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра (Шп). Варіант н.: Лубеной Мостъ [СГУ]. Мотивація н. невідома. Можливо, це було місце, де здирали луб’я або виготовляли вироби з луба – кузови воза, саней; короби тощо. Пор. луб’я – „кора, яку зняли з дерева великими шматками” [Б. Д. Грінченко].

2696. Луб’я́нка– х., Сл. Існував у ХІХ ст. біля с. Перемишель. Мотивація н. невідома. Можливо, посесивна н.; пор. ос. н. Лубко (1407), Луб (1500), Лубенко, Лубинко [М. Я. Морошкін]. Див. також апелятив луб’янка – „віз, обшитий лубом; осіннє житло гуцульских лісорубів; різновид шалаша, вкритого лубом” [Б. Д. Грінченко].

2697. Луб’яхі́вка – р., п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Топірчики, Забрід, Щурівці, Клубівка (Із). Варіанти н.: Лубьяховка, Лубяховка, Любаковка [СГУ]. Довжина – 39 км (КРВУ). Н. – див. № 2695, 2696.

2698. Луг– посілок, Сл. Як н. п. Лугъ існував у ІІ пол. ХХ ст. Локативна н., мотивована ГТ луг – „місце, вкрите густою травою; заболочена місцевість із сінокосом” [Т. А. Марусенко]; „ліс на низовині; низовина, що поросла лісом” [Б. Д. Грінченко].

2699. Луг– присілок, Дн. Фіксується у кінці XV і на поч. ХІХ ст.; можливо, це різні пос., проте місце їх локалізації збігається. Варіанти н.: Luh (1493), прис. Луг (1805). Н. – див. № 2698.

2700. Луг– ур., Із. Існувало як н. п. Лугъ у І трет. ХХ ст. Н. – див. № 2698.

2701. Луг – ур., Хм (біля с. Колибань), у якому знайдено залишки трипільського пос. [І. С. Винокур]. Н. – див. № 2698.

2702. Луговé – с., Яр, Бал. Варіанти н.: Svynna (1493), Swyna, alias Monasterz (1530–1542), Свинна, иначе Монастырь (1530–1542), Swinna (1784), Свинное (1862), Лугове (1946), Луговое (1956). За С. Д. Бабишиним, пос., можливо, виникло біля лісу, у якому водилося багато свиней. На нашу думку, н. посесивна відантропонімна; пор. ос. н. Свиня (1495). В основі другої н. – апелятив монастир. Сучасна н. мотивована ГТ луг (див. № 2698).

2703. Лужкú – х., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Волоське. Локативна н., в основі якої – ГТ лужок зі значенням „невелика лісова лука; заболочена низина, поросла травою” [О. К. Данилюк].

2704. Лужóк– ур., Сл. Існувало як н. п. Лужокъ на поч. ХХ ст. Н. – див. № 2703.

2705. Лýка– с., Яр, Мих. Варіанти н.: Luka (1630–1650), Лука (1800), Луки (поч. ХІХ ст.). Відмікротопонімна н., в основі якої – ГТ лука зі значенням „рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю” [СУМ].

2706. Лука – ур. біля с. Гринчук (Км), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Н. – див. № 2705.

2707. Лука – ур. біля с. Каветчина (Км), у якому знайдено залишки давніх пос. [І. С. Винокур]. Н. – див. № 2705.

2708. Лýка– х., Др. Існував у XVІ–XVІІ ст. та у І трет. ХХ ст. біля с. Гатна. Варіанти н.: Luka Derazna (1564), Derazna Luka (1565), Luka (1661), Лука (1926). Перший варіант н. локалізувався ад’єктонімом (див. № 1233); другий – див. № 2705.

2709. Лýка-Врубловéцька – с., Км. Відоме з І пол. XVІІ ст. [Прапор Жовтня. – 1973. – № 24]. У 80-х рр. ХХ ст. мешканців переселено. Варіанти н.: przy. Luka (1820), Лука (1855), д. Луки (1862), Лука Врублиовецкая (1888), посел. Лука Врублевецкая (1893), Врублевецкая-Лука (1914), Лука-Врублівецька (1926), Лука-Врубловецька (1946). Такі н. вказують на те, що пос. розташоване біля р., русло якої має форму лука або петлі; пор. також ГТ лука – „вигін, дугоподібний заворот ріки, а також мис, що його утворює річка. Ці вигини, здебільшого вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю, використовувалися під сіножаті та пасовища” [С. Д. Бабишин]. Н. локалізована ад’єктонімом (див. № 800).

2710. Лукасéвіч (бýвший Узників) – х., Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Антонівка. Посесивна н. Паралельна н. ускладнена дієприкметником із квалітативним (темпоральним) значенням.

2711. Лýки – х., Яр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Соколівка. Н. – див. № 2705.

2712. Луцкóва – х., Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Педоси. В основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини.

2713. Луцукá Хýтір– х., Із. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Покощівка. Н.-сл.-сп. складається з прізвища власника та АГТ.

2714. Лучанщина – ур. біля с. Вівсяники (Др), у якому знайдено курган [І. С. Винокур]. Можливо, н. мотивована ГТ лука (див. № 2705).

2715. Лýчечка– х., Др. Існував у кін. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля смт. Вовковинці. Варіанти н.: х. Лешедки (1898), Лучечка (1926). Перша н. – посесивна: х. належав поміщику В. М. Лешедку [В. К. Гульдман]. Мотивація другої н. невідома, ймовірно, в основі – ГТ лука із демінутивним значенням.

2716. Лучка – р., л. Студениці л. Дністра; протікає через с. Лучки (Км). Варіант н.: Łuczka [СГУ]. В основі н. – ГТ зі значенням „безліса територія, поляна”. Можливо, н. мотивована ойконімом (див. № 2718).

2717. Лучкú– ур., Сл. Існувало у ІІ пол. ХІХ ст. Відмікротопонімна н., мотивована ГТ лука (див. № 2705). Пор. також ос. н. Лучка [ССУМ].

2718. Лучкú– с., Км, Неф. Існує з І трет. ХХ ст. Н. – див. № 2705.

2719. Лýчники– д., Шп. Існувала у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля м. Шепетівка. Варіанти н.: Лучники (1855), Лучинки (1906). Посесивна н.; пор. ос. н. Лучникъ (1565). Див. також лучник – „труба для виведення диму із хати; той, хто робить луки або стріляє з них” [Б. Д. Грінченко].

2720. Лýчники– х., Сл. Існував у ХІХ ст. біля с. Перемишель. Н. – див. № 2719.

2721. Лýчницька– корчма, Шп. Існувала у XIX – на поч. XX ст. біля д. Лучники. Варіанти н.: Лучницкая (1899), Лучницки (1911). Локативна н., в основі якої – ад’єктонім.

2722. Любáртово– фільварок, Із. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Білеве. Варіанти н.: Lubartow (1889), Любартово (1926). Посесивна н.

2723. Любáтин– с., Хм. Існувало у І пол. ХХ ст., у 50-х рр. ХХ ст. приєднане до с. Черепівка. Посесивна відантропонімна н.

2724. Лю́бівка– х., Шп. Як н. п. зафіксований у ІІ пол. ХІХ ст. Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Любовка (1563).

2725. Любомúрівка –с., Нв, Ста. Варіанти н.: Durniaki (1661), Дурнаки (1805), Дурняки (поч. ХІХ ст.), Любомирівка (1946), Любомировка (1979). За С. Д. Бабишиним, у колишній н. відбивається глум і презирство панівних класів до поневоленого люду. На нашу думку, в основу н. покладено прізвисько поселенців. Сучасна н. – емоційно-експресивна з ідеологічним забарвленням; пор. також ос. н. Любомир (1090).

2726. Любомúрка– с., Пл, Псл. Виникло у І чв. ХІХ ст. [Новий шлях. – 1968. – 11 червня]. Варіанти н.: Любомирка (1921), Любомірка (1926). Посесивна н: власниками пос. були князі Любомирські [М. І. Теодорович]; пор. також ос. н. Любомиръ (1090), Любомирка [М. О. Демчук].

2727. Любомирка – ур. біля с. Требухівці (Лт), у якому знайдено залишки давнього пос. [І. С. Винокур]. Відойконімна н.

2728. Любомíрка– х., Лт. Існував у XVІІІ – І трет. ХХ ст. біля с. Требухівці. Варіанти н.: Lubomirka (1784), Любомирка (1805), Любомірка (1926). Н. – див. № 2726.

2729. Люварéць– ур., Пл. Існувало як н. п. у ХІХ ст. біля с. Новоселиця. Етимологія н. невідома.

2730. Лю́двіківка– х., Вн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Карижин. Трансойконімна н. (див. № 3633).

2731. Лю́тарівка– с., Тф, Орд. Варіанти н.: Лютеровка (1593), Лютерівка (1629), Lutarowka (1789), Лютарівка (1926). Етимологічні гіпотези: 1) колись на території пос. відбулася люта різня; 2) у лісах біля с. водилися люті звірі [М. І. Теодорович]; 3) князь Заславський у с. Збирів дав притулок лютеранам і перейменував його у Лютарівку [С. Д. Бабишин]. На нашу думку, н. вказує на першого поселенця; пор. ос. н. Лютардъ (1100), Лютекъ (1126), Лютаворъ (1487).

2732. Лю́тарівський ліс– ур., Тф. Існувало у ХІХ – на поч. ХІХ ст. Варіанти н.: Лютаровская (1855), Лютаровецк. лhсъ (1899), Лютаровск. лhсъ (1906). Н.-сл.-сп. складається з ад’єктоніма та ГТ.

2733. Лю́тарка– с., Із, Лют. Варіанти н.: Лютарка (1593), Lutarka (1789), Лютерка (1899), Лютарки (1910). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Лютикъ (1475), див. – поміщик Лютомирський [АЮЗР].

2734. Лянцкорýнський райóн– адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала у 1923–1928 рр. Центр – с. Лянцкорунь (с. Зарічанка, Чм.). У 1926 р. нараховувалося 17 сільрад та 29 н. п. Загальна площа становила 277 кв. км. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ район (див. № 49).

2735. Ляпинéцький – висілок, Хм. Існував у кінці ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Ляпинці. Варіанти н.: односелья Ляпинецкие Хутора (1893), Ляпинецький (1926). Локативна н., мотивована ад’єктонімом. Н. ускладненювалася АГТ.

2736. Ляпинéцький Фільвáрок – фільварок, Хм. Як н. п. зареєстрований у 1893 р. біля с. Ляпинці. Н.-сл.-сп. складається з ад’єктоніма та АГТ.

2737. Ляпинці –с., Хм, Зах. Варіанти н.: предм. Ляпинцы (1893), передм. Ляпинці (1926), Лапинці (1946). За переказами, н. вказує на засновника пос.; можливо, і патронімічна н., див. ос. н. Лапа (1552), Ляпа (1494). Пор. також дієслово лякатися – „возитися з мокрою глиною або чимось подібним” [ЕСУМ].

2738. Лясóти– х., Пл. Як н. п. існував у ІІ пол. ХІХ ст. Відантропонімна посесивна н.: рід Лясоти відомий із 1605 р. [АЮЗР].

2739. Лятéцький млин– посілок, Сс. Існував у ІІ пол. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Ілятка. Варіанти н.: Хутор Ильятецкие мельницы (1893), Лятецький млин (1926). Н.-сл.-сп. складається із розмовного варіанта ад’єктоніма та АГТ.

2740. Лятичéвського– окреме господарство, Вл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Війтівці. Генітивна посесивна н.

2741. Мáгдишево– ур., Шп. Існувало у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Варіанти н.: Магдышева (1899), Магдышево (1906). Відантропонімна посесивна н.

2742. Магнишíвка– с., Яр, Пас. Варіанти н.: Magnyszowka (1784), Magnaszowka (1787), Магдышевка (1805), Мандушовка (поч. ХІХ ст.), Magdaszowka (1820), Магнышовка (1862), Магдышовка (1893), Магдишівка (1926). За переказами, в основі н. – прізвище власника.

2743. Має́вка– х., Шп. Існував як Маевка у ХІХ ст. біля с. Поляна. Посесивна н.; пор. ос. н. Маєвський [АЮЗР].

2744. Маєток Засóвського – х., Км. Існував у 20-х рр. ХХ ст. біля с. Привороття. Відмікротопонімна н., що складається з апелятива у значенні АГТ і прізвища власника.

2745. Мазнúки –с., Др, Маз. Варіанти н.: Maznyky (1493), Масныки (1530), Magenik (1630–1650), Mazniki (1784), Mazurki (1787), Мазники (1805), Мазинки (1855), Мазинка, Мазники (1889). На нашу думку, родова н. Пор. також мазниця – „велика чорна смушева шапка з суконним дном” [ЕСУМ].

2746. Мазурí (Мазýрщина) – х., Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Доброгорща. Н. пос. мотивована відетнонімним прізвищем або прізвиськом власника; пор. мазур – „поляк із Мазурії” [Б. Д. Грінченко].

2747. Мазурівка – ур. біля с. Думанів (Км), у якому знайдено залишки трипільського пос. [І. С. Винокур]. Н. – див. № 2746.

2748. Мазурíвка – х., Хм. Існував у кінці. ХІХ ст. біля с. Завадівка. Н. – див. № 2746.

2749. Мазурíвка – х., Хм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Лапківці. Н. – див. № 2746.

2750. Мазурíвка – х., Чм. Існував у ХІХ ст. біля с. Жердя. Варіанти н.: Мазуровка, Жердянская Слободка (1855), д. Мазуровка (1862). Н. – див. № 2746. Варіант н. – поєднання ад’єктоніма (див. № 1441) та АГТ (див. № 4147).

2751. Мазуркéвіча– х., Вл. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Кущівка. Генітивна посесивна н.; пор. ос. н. Ф. Мазуркевич [АЮЗР].

2752. Мазяркá– д., Із. Існувала у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Долоччя. Генітивна посесивна н.

2753. Майдáн– д., Із. Існувала у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Хотень. Варіанти н.: Майданъ (1855), Majdan (1880), Майдан (1926). В основі н. – ГТ майдан зі значенням „площа, рівнина, лісова поляна; підвищення, відкрита місцевість, місце виробництва дьогтю, деревного вугілля, поташу в лісі”. Такі н. свідчать, що раніше біля пос. існували ці підприємства [С. Д. Бабишин].

2754. Майдáн– передмістя, Дн. Існувало у ІІ пол. ХІХ – на поч. ХХ ст., злилося із с. Сокілець. Н. – див. № 2753.

2755. Майдáн– присілок, Із. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля м. Ізяслав. Варіанти н.: Майданъ (1855), Majdan (1880), Майдан (1926). Н. – див. № 2753.

2756. Майдáн– с., Лт, Глн. Варіанти н.: Majdan (1787), Мординской Майдан (1805), Mordynski Maydan (1820), д. Майдан Мордынской (1862), д. Майдан-Мордынский (1888), д. Мордынский Майдан (1893), д. Мордынский Майдан, Макогоновка (1905), Мординецкий Майдан (1915), Майдан-Мординський (1926), х. Майдан (1946). Н. – див. № 2753. Н. ускладнювалася прізвищем власниці. Паралельна н., – імовірно, пов’язана із прізвиськом мешканців.

2757. Майдáн– ур., Сл. Існувало як н. п. Майданъ на поч. XX ст. Н. – див. № 2753.

2758. Майдáн Брóнник– х., Шп. Існував у ХІХ ст. як МайданъБронникъ. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 2753) та гідроніма: пос. розташоване біля р. Броник [карта, 1855]. Див. також № 374.

2759. Майдáн-Вербéцький– с., Лт, Мдв. Засноване на поч. XVІІ ст. [ІМІС]. Варіанти н.: Majdan Werbecki (1784), Maydan Werbowski (1787), Майдан Вербецкий (1805), д. Вербецкий Майдан (1893), Майдан Вербецький (1926). Н. локалізована ад’єктонімом (див. № 563, 2753).

2760. Майдáн Вúла– зал. ст., Шп. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. і у 2004 р. Трансойконімна н.

2761. Майдáн Вúла– с., Шп. Варіанти н.: Майдан Вила(1816), Майданъ Вилла(1855), Майданъ-Вилы(1899), Майданъ-Видлы(1906), Майданъ(1910), Майдан Вила (1926). У 2004 р. не засвідчене. Переселенці з-за кордону у лісах біля станції Майдан заснували колонію Вилла (Wille); назва в народі трансформувалася у Вила. Після будівництва шамотного заводу села об’єдналися [С. Д. Бабишин]. Див. також № 2753.

2762. Майдáн-Віньковéцький– с., Вн. Відоме з поч. ХІХ ст., у 1957 р. приєднане до смт. Віньківці. Варіанти н.: Wonkowiecki Maydan (1820), Майдан (1855), д. Майдан-Воньковецкий (1862), д. Воньковецкий Майдан (1893), Майдан-Воньковецький (1926), Майдан-Віньковецький (1938). Н. локалізована ад’єктонімом (див. № 706, 2753).

2763. Майдáн-Вовковинéцький– хут., Др. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Городище. Варіанти н.: Майд. Воейковски (1800), Майдан-Волковинецкий (1805), Майдан-Войтовский (поч. ХІХ ст.), Maydan Wolkowinski (1820), д. Майдан (1862), д. Майдан-Вовковинецкий (1888), д. Волковинецкий Майдан (1893), Майдан-Вовковинецький (1926). Н. локалізувалася ад’єктонімом (див. № 729, 2753).

2764. Майдáн-Волянськ– с., Пл. Відоме з XVІІІ ст. У 1971 р. злилося із смт. Понінка. Варіанти н.: Майданъ-Волянскій (-ія) (1855), Майданъ Волянскъ(1910), Майдан-Волянське (1926), Майдан Волянськ (1946). Н.-сл.-сп. поєднує ГТ (див. № 2753) та дериват, мотивований апелятивом воля (див. № 760).

2765. Майдáн-Воньковéцький– фільварок, Вн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Майдан-Віньковецький. Трансойконімна н.

2766. Майдáн-Голенúщівський– с., Лт, Глн. Варіанти н.: Maydan Holeniszczoski (1820), д. Голенищевской Майдан (1862), д. Майдан-Голенищевский (1888), д. Голенищев Майдан (1893), д. Голенищевский Майдан (1905), Майдан-Голенищівський (1926), Майдан-Голонищівський (1946). Н. локалізована ад’єктонімом (див. № 944, 2753).

2767. Майдáн каз. ліснá дáча– лісна дача., Шп. Існувала як н. п. на поч. XX ст. Варіанти н.: Майданъ-Лабунск. каз. лhсна дача (1906), Майданъ. каз. лhсна дача (1911). Н.-сл.-сп. складається з ГТ та апелятива у значенні АГТ. Варіант н. ускладнювався ад’єктонімом.

2768. Майдáн-Карачієвéцький– с., Вн, Кар. Варіанти н.: Maydan Karaczyjowski (1784), Nowi Maydan (1820), д. Карачиевский Майдан (1862), прис. Майдан (1893), Майдан-Карачієвецький (1926), Майдан-Карачиевецкий (1979). Н. локалізована ад’єктонімом (див. № 1962, 2753). Варіант н. включав квалітативний прикметник.

2769. Майдáн-Лабýнь– с., Шп, Мхл. Відоме з XVІІІ ст. Варіанти н.: Майданъ Старо-Лабунскій(1855), Майданъ-Лабунскій(1892), Майд. Старолабунский(1921), Майдан-Лабунське (1926), Майдан-Лабунь (1946), Майдан-Лабунський (1962), Майдан-Лабуни (2008). Н.-сл.-сп. складається з ГТ та ойконіма (див. №№ 2753, 3266).

2770. Майдáн-Морóзівський– с., Яр, Про. Варіанти н.: Maydan (1765), Maydan Morozowski (1787), Майдан (1805), д. Майдан Морозовской (1862), прис. Морозов Майдан (1893), д. Морозовский Майдан (1905), Майдан-Морозовский (1911), Майдан-Морозівський (1946). Н. локалізована ад’єктонімом (див. №№ 2753, 3074).

2771. Майдáн-Олексáндрівський– с., Вн, Мдо. Відоме з кін. XVІІ ст. Варіанти н.: Maydan Prosiątkowski (1784), Мойдан (1800), Майдан-Поросятковский (1805), Porosiatkowskiy Maydan (1820), Поросятковский Майдан (серед. ХІХ ст.), д. Александровский Майдан (1862), Майдан-Олександрівський (1926), Майдан-Александровский (1976). Н. локалізована ад’єктонімом (див. №№ 527, 2753).

2772. Майдáн-Петрíвський– с., Тф, Олй. Відоме з поч. ХХ ст. Варіанти н.: Майдан Петровськ.(1926), Майдан-Петрівський (1946). Н. мотивована ГТ (див. № 2753), ускладненим відантропонімним прикметником.

2773. Майдáн Понíнський– х., Пл. Існував як Майданъ-Понинскійу ХІХ ст. біля смт. Понінка. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 2753) та ад’єктоніма (див. № 3684).

2774. Майдáн при с. Семерúнках – ур., Ск. Як н. п. Майданъ при с. Семеринкахъ існувало на поч. ХХ ст. Н.-сл.-сп. складається з ГТ (див. № 2753) та ойконіма (див. №4064).

2775. Майдáн-Сахнíвський– с., Лт, Сах. Варіанти н.: Huta Sachnieska (1784), д. Майд.-Сахновский (1862), д. Майдан-Сахнянский (1888), д. Сахновский Майдан (1905), Майдан (1915), Майдан Сахнянський (1926), Майдан-Сахнівський (1946). Н. локалізована ад’єктонімом (див. №№ 2753, 4011). Паралельна н. (гута), можливо, додатково вказувала на інше виробництво, зокрема скла (від нім. Hutte – „металургійний завод”, польс. huta – „металургійний завод, домна, скляний завод”).

2776. Майдáн-Чернелевéцький– с., Др, Мдч. Варіанти н.: Maydan Czernielowski (1787), Майдан Снитковский (1800), д. Чернилеговская Новая Гута (1862), д. Майдан-Чернелевецкий (1888), д. Чернелевецкий Майдан, Гута Чернелевецкая (1893), Майдан-Чернілівецький (1926), Майдан-Чернелівецький (1938), Майдан-Чернелевецький (1946). Н. локалізована ад’єктонімом (див. №№ 2753, 5022).

2777. Майдáн Ястрéнька– х., Шп. Існував у ХІХ ст. біля с. Купине. В основі н. – ГТ (див. № 2753) та прізвище власника у формі родового відмінка однини.

2778. Мáйєва –х., Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Криничне. Етимологія н. невідома; можливо, мотивована прикметником майовий – „травневий” [Б. Д. Грінченко] або антропонімом.

2779. Мáйова – висілок, Др. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Коричинці. Н. – див. № 2778.

2780. Макáрове– с., Др, Мдч. Варіанти н.: Makarow (1784), Макарово (1800), Макаров (1862), Макаровцы (1898), Макарів (1926), Макарове (1946). Посесивна н.; пор. ос. н. Макар (1482).

2781. Макáрського– х., Яр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Михайлівка. Генітивна посесивна н.

2782. Мáків– с., Дн, Мак. Відоме з 1482 р. [Є. І. Сіцінський, М. І. Яворський]. Із 1746 р. до 20-х рр. ХХ ст. – міст. У 1862–1923 рр. – вол. ц., у 1923–1928 рр. – рай. ц. Варіанти н.: Stupyncze (1493), Ступинцы (1530), Stupincze (1570), Stupince (1661), Makow, Makuw (1765), Маков (1795), Маков, Ступиньче (1893), Маків (1926). Колишня н. – патронімічна, мотивована ос. н. Ступа (1541). В основі сучасної н. – усічене прізвище власників: у 1746 р. пос. заволоділи феодали Володиєвські-Маковецькі [С. Д. Бабишин].

2783. Маківка – р., л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Вишнопіль (Ск). Варіант н.: „с. Вишнополь при рч. Маковкh близъ р. Случи” (1893) [СГУ]. Мотивація н. невідома. Пор. маковиця – „вершина гора” [М. Т. Янко]; маки, макі – „зарослі вічнозеленого чагарнику” [ЕСУМ].

2784. Мáківський парк– парк, Дн. Розташований біля с. Маків. Закладений у кінці ХVІІI ст. Площа – 40 га [ППХ]. Н. -сл.-сп. складається з ад’єктоніма та ГТ.

2785. Мáківський райóн – адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала у 1923–1928 рр. Центр – с. Маків (Дн.). У 1926 р. нараховувалося 16 сільрад та 65 н. п. Загальна площа становила 340 кв. км. Н. складається з ад’єктоніма і АГТ район (див. № 49).

2786. Макíївці– посілок, Лт. Як н. п. зареєстрований на поч. ХІХ ст. біля с. Суслівці. Детальніші відомості відсутні. Етимологія н. невідома, можливо, відантропонімна посесивна. Див. також № 2783.

2787. Макóвського– х., Чм. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Збриж. Генітивна посесивна н.

2788. Максúмівка– висілок, Із. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Даньківці. Відантропонімна н., в основі якої – ім’я першого поселенця; пор. ос. н. Максим [АЮЗР].

2789. Малá Бережáнка– с., Чм, Пкл. Варіанти н.: Brzezanki (1565), Berezanky (1630–1650), w Berežance Maley (1765), Berežanka (1784), Бережанка (1805), Мала Бережанка (1965), Малая Бережанка (1979). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 166).

2790. Мала́ Білка – р., л. Великої Білки л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає через с. Хижники, Яремичі (Ск). Варіант н.: М(алая) Бhлка [СГУ]. Відгідронімна н. (див. № 497), ускладнена квалітативним прикметником.

2791. Малá Боровúця – с., Бл, Мбр. Відоме з 1591 р. [ЕСЛГН]. Варіанти н.: Мала Боровица(1855), Боровичка(1899), М.Боровица(1921), Мала-Боровиця (1926). С. називали Боровичкою, бо воно було виселком Великої Боровиці [М. Трипольський]. Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 498).