ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВНИК ТОПОНІМІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 31 страница

2792. Малá Грáбова– ліс. ст., Чм. Як н. п. зареєстрована у 1926 р. Н. – див. № 500.

2793. Мала Зелена – с., Чм, Шид. Варіанти н.: д. Слободка Зеленая (1862), Слобода Зеленая (1905), прис. Зеленецька Слобідка (1926), Мала Зелена (1946), Малая Зеленая (1979). Трансойконімна н., ускладнена квалітативним прикметником (див. № 501). Варіанти н. мотивувалися АГТ слобода, слобідка зі значенням „поселення, мешканці якого користувалися певними пільгами, свободами; частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності” [СУМ].

2794. Малá Калúнівка – с., Кр, Свр. Відома з І пол. ХХ ст. Варіанти н.: х.Калинівка (1946), Мала Калинівка(1962). Н. мотивована флоролексемою калина та ускладнена квалітативним прикметником.

2795. Малá Клепівщúна– д., Сл. Як н. п. Мала Клеповщина фіксувалася у кінці ХІХ ст. Відмікротопонімна н., ускладнена квалітативним прикметником.

2796. Малá Клíтна – с., Кр, Мкл. Варіанти н.: Клетна, Kletna (1517), Клитная(1618), Малая Колотня(1753), – Клитенка(поч. ХІХ ст.), Клетенка(серед. ХІХ ст.), Klitenka, Mylne Klitence, Klitynka (1867), Малая Клитенка(1899), М.-Клітенці(1926), Мала Клітна(1946). За легендою, пос. виникло на місці с. Тернівка, яке знаходилося на південь від сучасного с. і було зруйноване татарами. Люди збудували нове пос., обклали ровом у вигляді прямокутника й дали н. Мала Клітка [Ю. Д. Гжимайло]. За переказами, с. називалося Клітенка, бо господарства були меншими, а вулиці коротшими, на відміну від с. Велика Клітна (див. також № 504).

2797. Малá Колибáнь– с., Хм, Кпс. Відоме з І пол. ХХ ст. Варіанти н.: Висока Колибань (1946), Мала Колибань (1960), Малая Колибань (1979). Трансойконімна н., ускладнена квалітативним або локативним прикметниками (див. № 2091).

2798. Мала́ Криву́ша – р., л. Цмівки л. Смілки л. Случі п. Горині п. Прип’яті п. Дніпра; протікає біля с. Цмівка (Шп). Варіант н.: М(алая) Кривуша [СГУ]. Відгідронімна н. (див. № 506), ускладнена квалітативним прикметником.

2799. Малá Кужелíвка– с., Дн, Млк. Варіанти н.: w Kuzeluwce (1765), Kuželowka (1775), Kurzelowce (1784), Кужелевка (1805), Kozylowka (1820), Кужилевка (1855), Кужелева (1884), Кужелева-Малая (1888), Кужилевка, Кужилева Малая (1893), Мала-Кужеліва (1926), М. Кужелівка (1938), Мал. Кужелева (1956), Малая Кужелевка (1976). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та відойконімного демінутивного деривата (див. № 507).

2800. Малá Левáда– с., Гр, Куп. Засноване у XVІІІ ст. Варіанти н.: Mala Lewada (1820), х. Мал. Левада (1862), выс. Купинская Левада (1893), Мала Левада (1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 508). Варіант н. ускладнювався ад’єктонімом.

2801. Малá Медвéдівка– с., Із, Впу. Варіанти н.: Медвhдевка мал.(1855), Медвhдевка Малая(1899), М. Медведевка(1921), М.-Медведівка(1926), Мала Медведівка(1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. також № 510).

2802. Малá Новосéлиця– с., Пл. У 1969 р. приєднана до с. Новоселиця. Варіанти н.: Мал. Новоселица (Полонская)(1855), М.-Новоселица(1899), М.-Новоселиця(1926), Мала Новоселиця(1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 512). Варіант н. ускладнювався ад’єктонімом.

2803. Малá Побіянка– с., Дн, Млп. Варіанти н.: w Pobujance (1765), Pobojanka (1775), Poboianka (1787), Pobujanka Mala (1789), Побоянка (серед. ХІХ ст.), Побоянка, Побоянка Малая (1893), Мал. Побоянка (1911), Мала Побіянка (1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та відойконімного демінутивного деривата (див. № 513).

2804. Малá Посічáнка– ур., Шп. Існувало як н. п. Малая Посhчанка у ХІХ ст. біля с. Климентовичі. Квалітативна н.-сл.-сп., в основі якої – мікротопонім, мотивований дієсловом сікти, посікти.

2805. Малá Радогóщ– с., Із, М’як. Варіанти н.: Мал. Радогощь(1800), Малая Радогоща(1879), Radohoszcza Mala (1888), Радогощь-Малая (1906), М. радогоща (1926), Мала Радогоща (1946). За припущенням М. Трипольського, пос. заснували жителі с. Радошівка, які втекли сюди від татар і перенесли н. на новозабудоване пос. На нашу думку, н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 515).

2806. Малá Сáлиха– с., Кр, Всс. Варіанти н.: Салиха Друга(1629), SalihaMalaja (1789), Салиха Малая(1855), Мал. Салиха (1886), Мала-Салиха(1926). Пос. утворилося біля малого русла р. Солоха [Ю. Д. Гжимайло]. Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника (або диференційного числівника) та ойконіма (див. № 517).

2807. Малá Слобíдка– с., Км, Уст. Варіанти н.: д. Паневская Слободка (1862), выс. Мукша Паневецкая (1893), Паневецкая-Мукша (1914), Панівецька Мукша (1926), Мала Слобідка (1946), Малая Слободка (1979). Колишні н. – поєднання гідроніма (див. № 3101) або АГТ (див. № 4147) з ад’єктонімом (див. № 3406); сучасна н. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 518).

2808. Малá Стрýжка – с., Нв, Млс. Варіанти н.: Mala Struga (1661), Stružka (1784), Стружка (1805), М. Струга (поч. ХІХ ст.), д. М. Струги (1862), Малая Стружка (1888), Струга Малая, Стружка (1893), Мала Стружка (1926). Відойконімна демінутивна н., ускладнена квалітативним прикметником (див. № 4474).

2809. Малá Тернáвка– с., Дн. У 1966 р. приєднане до с. Томашівка. Варіанти н.: Tarnawa Podlesna (1748), Tarnawka Podlešna (1787), Подл. Тарнава (1805), Тернава Подл. (поч. ХІХ ст.), Тернавка (1855), Малая-Тернава (1888), Тернава Малая, Тернава Подлесная, Тернавка, Тернавка Малая (1893), Мал. Тернавка (1911). Відгідронімна н. (див. № 4506), ускладнена локативним або квалітативним прикметниками.

2810. Малá Шкáрівка– с., Пл, Мшк. Варіанти н.: другая Шкаровка(1618), Shkarowka mala (1789), МалаяШкаровка (1855), Мала-Шкарівка(1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника (або диференційного числівника) та ойконіма (див. № 519).

2811. Малá Щýрка– с., Нв, Крж. Варіанти н.: Sura Hrebtyjowska (1784), Szurka do Chreptyiowa (1789), Szurka Mala (1820), Мал. Щура (1892), прис. Щурка Иванковецкая (1893), д. Щурка Малая (1905), Щурка (1911), х. Мала Щурка (1926), Малая Щурка (1979). Н. – див. № 2418. Н. ускладнювалася квалітативним прикметником та ад’єктонімами (див. №№ 1817, 4835).

2812. Малá Ярóмúрка– с., Гр, Вля. Варіанти н.: д. Яромирка Малая (1893), Мала Яромірка (1926), Мала Яромирка (1967), Малая Яромирка (1979). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 520).

2813. Малайдáха– х., Км. Існував у ІІ пол. ХІХ – І трет. ХХ ст. біля с. Брага. Етимологія н. невідома; можливо, андронім; пор. малайда – „тюхтій” [ЕСУМ].

2814. Малайдашна – ур. біля с. Жванець (Км), у якому знайдено залишки давнього пос. [І. С. Винокур]. Н. невідомого походження (можливо, дериват від попередньої).

2815. Малакíвщина– с., Лт, Сні. Існує з поч. ХХ ст. Варіанти н.: прис. Молоковщина (1915), посіл. Малаківщина (1926), Малаковщина (1979). Відмікротопонімна н., мотивація якої – невідома.

2816. Малáшиха– х., Ск. Існував у ХІХ – І трет. ХХ ст. Посесивна н., в основі якої – андронім (дружина Малаша).

2817. Малáшівка– с., Ск. Існувало у І трет. ХХ ст. біля с. Веснянка. Варіанти н.: Малашовка(1906), Машовка (1911), Малашино(1921), Малашівка(1926). Посесивна відантропонімна н.; пор. ос. н. Малаш, Малашко (1614).

2818. Малашíвці– с., Хм, Маш. Варіанти н.: Мелешовцы (1530), Meleszowce (1668), Мелещинцы (1764), Мещовцы (1800), Milaszowce (1820), Малешовцы (поч. ХІХ ст.), Малашовцы (1855), Малашевцы (1862), Малашівці (1926). Патронімічна н., в основі якої – ос. н. Мелеш, Малаш; пор. ос. н. Малыш (1403), Малаш (1545).

2819. Малевáні– хут., Бл. Існували як Малеваны у ХІХ ст. біля с. Ставищани. Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Малевановъ (1591).

2820. Малевáнка– х., Кр. Існував у ХІХ – на поч. ХХ ст. біля с. Маленки. Локативна відойконімна н. (див. № 2821).

2821. Мáленки– с., Кр, Трк. Варіанти н.: Малынка(1618), Malinki (1753), Малинки (1855), Маленки(1946). Етимологічні гіпотези: 1) с. Маленки і Терешки були колись одним пос. – Козлова. Татари спалили його, залишивши „рештки” Козлова. Згодом мешканці утворили менше пос., маленьке, малинки; 2) н. мотивована флоролексемою малина, якої тут багато [М. І. Теодорович]. На нашу думку, родова н.; пор. ос. н. Малена (1143), Малина, Малинка [М. Я. Морошкін], Маленовський [АЮЗР].

2822. Малéцького– х., Гр. Існував у І трет. XX ст. як біля м. Городок. Генітивна посесивна н.

2823. Малéцького– х., Пл. Існував у XIX – на поч. XX ст. як Малецкаго. Н. – див. № 2822.

2824. Малешóків– х., Сл. Як н. п. Малешоковъ зафіксований у кін. ХІХ ст. Можливо, в основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка множини.

2825. Мали́й Берег – р., п. Бужка л. Південного Бугу; протікає через смт. Меджибіж (Лт) (1872) [СГУ]. Н.-сл.-сп. складається із квалітативного прикметника та ГТ берег.

2826. Малúй Бéрег– с., Нв. Виникло у ХІХ ст., у 80-х рр. ХХ ст. мешканців переселено. Варіанти н.: д. Калюсная (1862), прис. Малий Беріг (1926), Малий Берег (1946), Малый Берег (1979). Перша н. – відгідронімна (див. № р. Калюс). Друга н. – сл.-сп., що складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 522).

2827. Малúй Вишнóпіль– с., Ск, Вшп. Варіанти н.: ф.Вишнепольская (1855), х. Вишнопольскій (1899), Малий Вишнопіль (1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 668). Варіант н. мотивувався ад’єктонімом.

2828. Малúй Гýбин– с., Ск. Існувало у І пол. ХХ ст. У 1960 р. злилося із с. Губин. Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 1139).

2829. Малúй Жвáнчик– с., Дн, Влж. Варіанти н.: д. Мал.-Жванчик (1862), д. Жванчик Малый (1893), Малий Жванчик (1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 523).

2830. Малúй Карабчíїв– с., Дн, Мкр. Варіанти н.: Carapczeyow (1493), Карапчеев (1542), Koropcziyew (1630–1650), w Karapczyiuwku (1765), Karapczyiowka (1784), Karapczyjowka (1789), Карабчиевка (1805), Karabczyjowka (1820), Карабчеевичи (1862), Карабчиев Малый, Карабчиевка, Карабчиевка Малая, Карабчиев Польный (майже втрачене)(1893), Мала Карабчіївка (1926), М. Карабчиїв (1938), Малий Карабчіїв (1946), Мал. Карабчеев (1956), Мал. Карабчиев (1992). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного (або локативного) прикметника та ойконіма (див. № 524).

2831. Малúй Карабчíїв– с., Дн. Як н. п. Мал. Карабчиев зафіксоване у 1992 р. Трансойконімна н.

2832. Малúй Лазýчин– с., Тф, Влл. Існують відомості, що у 1572 р. Малий Лазучин був власністю поміщика А. Чолганського [І. А. Стасюк]. Варіанти н.: Лазучинъ Малый(1618), Lasyczyn Malij (1789), Малый-Лазучинъ (1911), М.-Лазучин(1926), Малий Лазучин(1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 525).

2833. Малúй Млин– х., Кр. Існував у І трет. ХХ ст. біля м. Красилів. Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та апелятива у значенні АГТ (див. № 526).

2834. Малúй Олексáндрів– с., Вн. У 50-х рр. ХХ ст. приєднане до с. Великий Олександрів. Варіанти н.: Prosiątkow Maly (1784), Porosiatkow (1820), М. Александров (1862), Александров Малый (1893), М. Александрово (1898), Малий Олександрів (1926). Перша н. – трансойконімна. Друга – сл.-сп., що складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 527).

2835. Малúй Правýтин – с., Сл, Мпр. Варіанти н.: Мал. Праутинъ (1855), М.-Праутинъ (1899), Малый-Праутинъ (1906), Мало-Правутин (1926), Малий Правутин(1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 529).

2836. Малúй Рýнкошів– с., Км. Відоме з кінця ХІХ ст., у 50-х рр. ХХ ст. об’єднане із с. Великий Рункошів під н. Рункошів. Варіанти н.: односелье Рункошевские Хутора (1893), Рункошев-Малый (1914), Малий Рункошів (1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 3955). Варіант н. складався з ад’єктоніма й АГТ.

2837. Малúй Скнúт– с., Сл, Мск. Варіанти н.: Малый Скнитъ (1855), Скнитъ-Малый (1906), М.-Скнит(1926), Малий Скнит (1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 530).

2838. Малúй Черня́тин– с., Ск, Вчр. Варіанти н.: Чернятинъ Нижний (1593), Чернятинъ Низший (1618), Чернятин Малий (1629), Чернятинокъ (1855), М.-Чернятин(1926), Малий Чернятин (1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного (або локативного) прикметника та ойконіма (див. № 531).

2839. Малúничі –с., Хм, Мли. У кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. – вол. ц. Варіанти н.: Malynicze (1661), Malinicze (1784), Malennicze (1787), Малиничи (1800), Малынычи (1862), Малиничі (1926). За С. Д. Бабишиним, н. мотивована тим, що пос. виникло біля насаджень малини. На нашу думку, патронімічна н.; пор. ос. н. Малина (1498).

2840. Малúнівці – с., Км, Грн. Варіанти н.: Malincze (1630–1650), Malinince (1662), w Malinowcach (1765), Milonowce (1784), Малиновцы (1805), Малиново (серед. ХІХ ст.), Малиновка (1855), Малинівці (1926). Н. – див. № 2839.

2841. Мáлинський– фільварок, Кр. Існував у ХІХ ст. біля с. Маленки. Варіанти н.: Малинский (1855), Малинецкій (1895). Локативна відойконімна н.

2842. Малишíвка– с., Ск, Ірш. Відоме з 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Малишевка (1855), Malieszowka (1880), Малышовка (1899), Малишівка(1926), Маланівка(1946). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Малышъ (1483), див. також – Малишевський [АЮЗР].

2843. Малí Гелéтинці – с., Хм. У 30-х рр. ХХ ст. приєднане до с. Великі Гелетинці. Варіанти н.: Gieletynce (1784), Gielitynce Male (1787), Гелетинцы Малые (1893), Малі Гелетинці (1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 872).

2844. Малí Жерéбки – с., Тф, Мхр. Відоме з ХV ст. [І. А. Стасюк]. Варіанти н.: другія Жеребки (1618), Жеребки Нові (1629), Жеребки-Малые(1782–1783), Zerebky Malie (1789), М. Жеребы(1921), Малі-Жеребки(1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника (або диференційного числівника) та ойконіма (див. № 532).

2845. Малí Зозýлинці– х., Кр. Як н. п. М. Зозуленцы існував у кін. ХІХ ст. Трансойконімна н.

2846. Малí Зозýлинці – с., Кр, Взз. Варіанти н.: Зезулина (1545), другие Зозулинцы Малые (1618), Зозулинці Менші (Малі) (1629), Малые Зезулинцы (1753), Zezulyňcy mali (1789), Мал. Зазуленцы (1855), М.-Зозулинці(1926), Малі Зозулинці(1946). Н.-сл.-сп. складається із квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 534). Варіант н. ускладнювався числівниковим диференціатором.

2847. Малí Калéничі – с., Пл, Вкл. Варіанти н.: Малые Каленичи (1855), Каленичи (1910), М.-Каленичі(1926), Малі Каленичі(1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 536).

2848. Малí Калéтинці – с., Бл, Хрш. Відоме з 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Калетинцы-Дальніе (1681), М. Калетинцы (1816), Kaletyńce male (1822), Малые-Калетинцы (1855), Малі-Калетинці(1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного (або локативного) прикметника та ойконіма (див. № 537).

2849. Малí Красúлівські млинú– х., Кр. Існував у ХІХ ст. як н. п. Мал. Красиловскіе млыны. Локативно-квалітативна н.-сл.-сп., яка складається з прикметника, ад’єктоніма та апелятива (див. також № 538).

2850. Малí Мацéвичі – с., Ск, Вмц. Варіанти н.: Новіе Мацевичи (1589), другіе Мацевичи (1618), Малые Мацевичи (1855), Mazewiczy Malie (1880), Мачевичи Малые(1899), Малі Мацевичі(1926). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника (або диференційного числівника)та ойконіма (див. також № 539).

2851. Малí Орлúнці – с., Хм, Взд. Варіанти н.: Orlincze (1613), Orlince (1615), Орлинцы (1805), Орлинці (1926), Малі Орлинці (1965), Малые Орлинцы (1979). За С. Д. Бабишиним, ойконім мотивований зоолексемою орел. На нашу думку, посесивна н.: у 1613 р. власником пос. був поміщик Михайло Орлинський [АЮЗР]; пор. також ос. н. Орел (1524). Див. також № 540.

2852. Малí Пузúрки – с., Кр, Лед. Відоме з 1629 р. [О. І. Баранович]. Варіанти н.: Puzyrki malie (1789), Малые Пузырки (1855), Малые Пузырьки (1899), М.-Пузирки (1926), Малі Пузирки (1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 542).

2853. Малí Юнáчки – с., Кр, Кре. Відоме із XVІІІ ст. Варіанти н.: Юначинцы (1855), Малые Юначинцы (1892), М.-Юначки(1910), Мали-Юначки(1926), Малі Юначки(1946). Н.-сл.-сп. складається з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 545).

2854. Малієвéцький парк– парк, Дн. Розташований на березі р. Ушиця. Закладений у ІІ пол. ХVІІI ст. Площа – 17,2 га [ППХ]. Н.-сл.-сп. складається з ад’єктоніма та ГТ.

2855. Маліє́вського– х., Пл. Існував у XIX – на поч. XX ст. як Маліевскаго. Генітивна посесивна н.

2856. Малíївці –с., Дн, Мал. Варіанти н.: Maleyowcze (1493), Малеевцы (1530), Maliowce (1661), w Malijowcach (1765), Malejowce (1775), Miliowce, Maliowce (1789), Малиевцы (1805), Маліївці (1926). За переказами, на косогорах, де сьогодні розкинулося с., випасали ягнят – малі вівці [В. С. Прокопчук]. Посесивна н.: пос. належало осадчому Малієвському [С. Д. Бабишин]; див. також ос. н. Малей (1492).

2857. Малозалíсся –с., Км, Влз. Засноване на поч. XVIІI ст. [Прапор Жовтня. – 1973. – № 55]. Варіанти н.: Ormiany Male (1784), Male Ormianki (1787), Ormianki (1789), д. Мал. Армяне (1862), д. Армянка (1888), д. Армяны Малые (1893), д. Армяне-Малые (1914), Малі Армяни (1926), Малі Вірмени, Малозалісся (1946), Малозалесье (1979). Обидві н. складаються з квалітативного прикметника та ойконіма (див. № 547).

2858. Мало-Карабчієвéцький – фільварок, Дн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Малий Карабчіїв. Локативна н., мотивована ад’єктонімом.

2859. Мало-Карабчієвéцький – х., Дн. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Малий Карабчіїв. Н. – див. № 2857.

2860. Мало-Яромíрський – призаводгосп, Гр. Існував у 20-х рр. ХХ ст. біля с. Мала Яромирка. Н. – див. № 2858.

2861. Малькú – с., Ск, Губ. Варіанти н.: Мальковцы (1618), Мальки (1629), Malki (1885), Маньки(1910), Мильки(1921). Патронімічна н.; пор. ос. н. Малко (1219).

2862. Мальóванка – с., Шп, Нов. Варіанти н.: х.Малеванка(1855), Мальованка(1926). Відантропонімна посесивна н., див. ос. н. Маліованый [АЮЗР]. Пор. також ГТ мальованка – „джерело, струмок” [ЕСУМ].

2863. Мальцóвський прикордóнний пост– прикордонний пост, Вл. Як н. п. фіксувався у ІІ пол. ХІХ ст. Варіанти н.: Кордон Мальчевский (1862), Мальцовский пограничный пост (1893). Н.-сл.-сп. складається з відантропонімного прикметника та АГТ.

2864. Мальчунá – х., Сл. Існував на поч. ХХ ст. В основі н. – прізвище власника у формі родового відмінка однини.

2865. Мáмонт– х., Яр. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Михайлівка. Ймовірно, в основі н. – прізвище або прізвисько власника.

2866. Манастúр –х., Км. Існував у І трет. ХХ ст. біля с. Підпилип’я. Відмікротопонімна н., мотивована апелятивом монастир.

2867. Манáчин – с., Вл, Мнч. У ХVІ–ХVІІІ ст. – міст. Із 1796 до 1923 р. – вол. ц. Варіанти н.: Manaczyn (1583), Маначин(1629), Моначин(1850), Маначи(1886), Monaczyn (1890). Відантропонімна посесивна н.; пор. ос. н. Манакъ (1556).

2868. Маневéцька – ферма, Кр. Існувала у ХІХ ст. як Маневецкая. Локативна н., мотивована ад’єктонімом (див. № 2872).

2869. Манúківці– с., Др, Ман. Відоме з XV ст. Варіанти н.: Manikowcze (1539), Manikofce (1630–1650), Manikowce (1784), Манковцы (1805), д. Маниковцы (1862), Маньковцы (1876), Маниківці (1926). Патронімічна н.; пор. ос. н. Маник, Манец [М. О. Демчук], усічена форма імені Мануїл, Мануйло [І. І. Трійняк].